У Борщеві на одній із чергових сесій райради ділили кошти медичної субвенції між первинною і вторинною ланками медицини. Внаслідок голосування частини депутатів районній лікарні, як вторинній ланці, було виділено лише 14,8 млн гривень, що становить близько п’ятдесяти відсотків від потреби.
Перегляньте також:
- Як позбутися куріння: поради тернопільських медиків
- Співачка з Тернопільщини Віта Грицак придбала 12 дронів для військових за кошти з концертів
Працівники лікарні забили на сполох і скликали збори трудового колективу, на які запросили керівників району, аби донести їм свої вимоги. Суму, виділену на фінансування закладу, лікарі називають сміхотворною, адже вона не дає можливості розподілити кошти навіть по «захищених» статтях на дванадцять місяців. Заклад під загрозою закриття, люди — на порозі звільнення, бо зарплатні не буде. А найбільше страждатимуть хворі: їм не буде де отримати кваліфікованої медичної допомоги. То що ж робити і хто винен?
Те, що такий потужний і знаний заклад Тернопільщини опинився нині без належного фінансування — факт досить ганебний. Обуренню присутніх на зборах колективу медиків не було меж. Головний лікар Олег Прокопович каже, що в минулі роки були різні ситуації, але щоб лікарню позбавили найнеобхіднішого — такого ще не було. Виникає чимало запитань: як вижити важкохворим у реанімаціях, коли не буде за що придбати наркотичних препаратів для знеболення, кисневих балонів для підтримки штучного дихання, коли не буде за що провести тендер на закупівлю потрібних ліків і послуг? З цього приводу свою думку висловили голова профспілкової організації Михайло Греськів, начальник районного відділу охорони здоров’я Ігор Мамчур, лікарі Іван Чепесюк, Богдан Гуцалюк, Ярослав Костів, Володимир Напастюк. Вони закликали очільників району негайно вжити заходів і виправити ситуацію. Інакше, що то за реформа, яка руйнує право людини на надання кваліфікованої медичної допомоги?
Медики запевняють, що на початку року було проведено засідання при відділі охорони здоров’я із бухгалтерами двох медичних ланок — первинної (Центр послуг медичної соціальної допомоги, далі — ЦПМСД)) і вторинної — районної комунальної лікарні. Кошти було вирішено поділити так, щоб порівну вистачило всім.
— Ми розуміємо, що реформа в медицині найперше передбачає забезпечення коштами первинної ланки, яка створена недавно у нових територіальних громадах, але ніхто з реформаторів не подумав про такі заклади, як наш, — наголосив у своєму виступі хірург Ярослав Костів. — Первинна ланка не надає такої допомоги хворим, як ми. Адже 80 відсотків допомоги надають хворим саме районні лікарні. І за рівнем надання кваліфікованої допомоги з нею не зрівняється жоден лікувальний заклад району. Те, що з нами зробили, схоже на операцію, проведену без наркозу. І не варто все спихати на територіальні громади. Наприклад, у Чорткові, Заліщиках комунальні лікарні фінансуються належним чином, там є розуміння депутатів і знаходиться розумне рішення. Чому в нас не так? Треба переймати досвід сусідів.
Голова районної ради Іван Кобилянський спробував донести до колективу свою позицію. Така ситуація, за його словами, виникла тому, що за наполяганням райдержадміністрації 25 грудня 2015 року було проведено сесію районної ради, на якій затвердили основні показники для галузей району. Зокрема депутати проголосували за виділення на утримання первинної ланки медицини 8,8 млн грн із суми, що становить понад 23 млн медичної субвенції. До того ж в області велися розмови й були запевнення, що такі лікарні, як Борщівська, які згідно з реформою є вторинною ланкою, мають фінансуватися з обласного бюджету. Державний бюджет ухвалили поспіхом, і коли з’явилися контрольні цифри, стало зрозуміло, що комунальні лікарні в районах залишаються на місцевих бюджетах. Одне слово, область відхрестилася, а лікарні залишились біля розбитого корита… Натомість медична та освітня субвенції пішли напряму від держави до новоутворених громад. Таким чином утворилась диспропорція в розподілі коштів із розрахунку на одного мешканця для медичного обслуговування. Іван Кобилянський визнає, що тепер ситуацію треба негайно виправляти.
Лікар Іван Чепесюк бачить такий шлях вирішення: написати звернення до голови ОДА й припинити дію рішення попередньої сесії, натомість скликати позачергове засідання і переголосувати.
Такий розподіл схожий на пиріг, який поділили між гостями, але одним дісталися ласі шматки, а іншим — крихти від нього.
Ситуація знайома. Чергова нова реформа тягне за собою купу проблем. До слова, це передбачали і самі творці. Вони, якщо відверто, і самі не знають, як має бути насправді. А насправді — ось як воно, так, як у Борщеві.
Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я передбачала таку ситуацію, коли наголошувала, що перед вітчизняною сферою охорони здоров’я наразі гостро постає проблема перерозподілу видатків між бюджетами всіх рівнів на 2016 рік. Для медичної субвенції, яка надається з державного бюджету на місця та спрямовується на оплату поточних видатків на охорону здоров’я, ще навіть не розроблено дієвої моделі, а в МОЗі, яке визначено розпорядником такої субвенції, не дійшли до розуміння того, який механізм має бути створено. У 2015 р. закінчилася реформа медицини в частині поділу на первинну та вторинну ланки. З 2016 р. фінансування закладів медицини первинної ланки передається до місцевих бюджетів, вторинної ланки — перекладається на обласний бюджет. За словами І. Сисоєнко, профільні державні установи нині вкрай занепокоєні через ризики такого фінансування, оскільки не в усіх містах реформа пройшла добре, і не в усіх регіонах відбувся належний розподіл коштів. Тому є велика загроза недофінансування медичних закладів на місцях та невиплати зарплатні медичним працівникам.
У нашій державі не визначено: яка саме в нас медицина? Згідно з Конституцією — безкоштовна, а насправді? Яку частку тут виділяє держава, а яку — пацієнт? Яку модель запровадити? Фахівці стверджують, що то має бути бюджетно-страхова медицина, але із повною часткою державного забезпечення. От варто спочатку визначитись із цими поняттями на законодавчому рівні, а потім уже реформувати. Можливо, реформаторам варто було б запровадити в якійсь області пілотний проект і прослідкувати, як усе працює на ділі? А то скидається на те, що штани замість светра вдягнули, а светер — замість штанів.
Корінь проблеми в тому, що у Борщівському районі створено три територіальних громади: Скала-Подільську, Мельнице-Подільську і Озерянську. В усіх них є лікарні. У своїх перспективних планах розвитку вони вказували заклади, які потребують фінансування, тому й отримали гроші від держави на ці потреби. Все, як пише закон. А оскільки Борщівська громада ще не створена, то й лікарня залишилась без належного фінансування. Невизначеність у законі й спричинила таку фінансово-правову колізію.
І ось 28 січня відбулася позачергова сесія райради, де влада разом із медиками шукали компромісний варіант. Депутати, яких звинувачували у голосуванні на попередній сесії, пояснили: голосували за такий розподіл, оскільки адміністрація їх зорієнтувала, що лікарні вторинної ланки, а саме центральна районна лікарня, перейдуть, згідно із законом про держбюджет, на обласні бюджети. Та щось там не склалося. Будь-які звинувачення, в тому числі і політичні, вони відкидають.
— Сталася така непередбачувана ситуація, в якій ніхто не винен, — сказав депутат від ВО «Свобода». — Тому не варто тепер сваритися, а потрібно шукати компроміс. Ми всі розуміємо, що не можна допустити, аби такий заклад, як лікарня, залишився без фінансування. Ми покладались на закон, але в останній момент все змінилося, тому не треба виставляти нас ворогами.
Щоб бути неголослівним, головний лікар Борщівської лікарні Олег Прокопович наводить статистику: скільки саме хворих по відділах лікується у закладі. Хворі є з різних куточків району, в тому числі із Мельнице-Подільської зони, яка є територіальною громадою і отримала державну субвенцію на утримання свого лікувального закладу. Але хворі чомусь лікуються тут. А якщо коштів немає, то тепер їм що, відмовляти у наданні медичної допомоги?
Напередодні сесії відбулося засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку та підприємництва, на якому члени комісії дійшли згоди щодо скерування коштів на фінансування райлікарні — близько 15 млн грн з медичної субвенції для району (вторинний рівень), 3,2 млн міжбюджетні трансферти Скала-Подільської та Озерянської об’єднаних громад і понад 450 тис. грн із перерозподілу коштів, виділених для центру первинної допомоги. Після виступу голови бюджетної комісії в залі розгорнулася майже півторагодинна дискусія. Лікарі зажадали запевнення в голови райради, що гроші таки потраплять у районну скарбницю і вони отримають зарплату. Іван Кобилянський запевнив, що є погодження із казначействами на рівні держави та області і ці питання врегульовані. Підтвердила це і голова РДА Людмила Юзьків.
Натомість депутат Іван Чепесюк не бачить суттєвого порятунку для лікарні від таких кроків. Міжбюджетні трансферти, про які йдеться, — це мізер для закладу, потрібне належне фінансування на рівні держави, щоб профінансованими залишались усі ланки медицини — як вторинної, так і первинної.
Людмила Юзьків та Іван Кобилянський запевнили сесійну залу, присутніх працівників райлікарні, що при уточненні районного бюджету виділятимуться необхідні кошти для районної лікарні, де надається багатопрофільна кваліфікована медична допомога. За проект рішення постійної комісії з питань бюджету, яке озвучив її голова Петро Малинник, голосували поіменно. Більшістю голосів суму в розмірі 18 млн 514 тис. грн скеровано на фінансування райлікарні з початку року. Депутати також проголосували за надання права голові районної ради укласти угоди між районною радою та Скала-Подільською і Озерянською об’єднаними громадами про міжбюджетні трансферти в сфері медицини й освіти.
