Здається, ніби вчора це було. 26 березня група тернополян (письменники, художники, громадські діячі) поїхали на відкриття меморіальної дошки поету політв’язню Степану Сапеляку у його рідний Росохач, що у Чортківському районі.
Перегляньте також:
- Генеральний директор ТРЦ “Подоляни” Михайло Ібрагімов серед номінантів “Гордості Тернопілля”
- Галицький фаховий коледж імені В’ячеслава Чорновола брав участь у Всеукраїнському форумі «Майбутнє України в руках молоді»
З нами був (уже світлої пам’яті) відомий краєзнавець Богдан Васильович Хаварівський. Дорогою до села, заїхали до цілющого джерела. У Росохачі, на шкільному подвір’ї, де зібралось багато гостей з різних куточків України, пан Богдан підійшов до мене з проханням: «Будь ласка, сфотографуйте мене он з тими дітками. Я так люблю дітей! Коли їх бачу, то сам дитиною стаю». Того дня я уважно пильнувала за Хаварівським і «вихоплювала» якісь сюжетні кадри. Захотілось зробити людині приємне. Увечері оперативно надіслала йому світлини. Треба було чути, як він тішився тим знімкам, справді, як мала дитина, і дуже дякував. Але все це вже в минулому. І назва йому – спогади. Добрі спогади про добру людину.
