Відповідно до регламенту, документ мають ухвалити не пізніше 1 грудня. Прогнозується мінімальне економічне зростання та замороження рівня соціальних виплат. І ще – виборів не буде, принаймні у проекті не закладено на це грошей.
Аналізуючи проєкт бюджету та пояснюючу записку до нього видання, РБК-Україна наводить такі дані. Доходи бюджету становитимуть 2 трлн 336 млрд гривень. Видатки – 3 трлн 938 млрд грн, дефіцит 1 трлн 640,6 млрд гривень, який покриватиметься здебільшого за рахунок міжнародної допомоги.
Перегляньте також:
- Уряд зробив крок до надання статусу УБД в автоматичному режимі
- Майже 5,5 млрд грн податків і зборів надійшло до місцевих бюджетів Тернопільщини
Головним пріоритетом є сектор оборони і безпеки – 1 трлн 223 млрд гривень. Це становить 26,3% ВВП.
«Фінансування сектору безпеки і оборони є ключовим пріоритетом, що закладено в проєкті державного бюджету України на 2025 рік. Видатки для забезпечення ефективного протистояння ворогу зростатимуть. Всі внутрішні надходження і запозичення направимо на потреби захисників України», – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.
Інфляція, курс долара
За підсумками 2025 року прогнозується продовження поступового відновлення економіки – зростання реального ВВП на рівні 2,7%. Однак зростання уповільниться в порівнянні з 2024 роком (очікування – 3,5%) та зростанням на 5,3% у 2023 році.
«Разом з тим, війна триває і втрати та збитки, які вона завдає економіці України, не обмежуються лише матеріальними руйнуваннями, але й формують комплекс проблемних явищ та ризиків, які стримуватимуть економічний розвиток країни у прогнозному періоді», – йдеться в пояснювальній записці до проєкту.
Зростання споживчих цін прискориться у 2025 році до 9,5% в порівнянні з 2024 роком (очікування – 7,9%) та 2023 роком (5,1%). За прогнозом уряду, ціни рухатимуться вгору зростанням цін на сировину, підвищенням заробітних плат, поступовою девальвацією курсу гривні.
Кабінет міністрів очікує зростання курсу долара до 45,0 гривень у 2025 році. На 2024 рік середній курс прогнозується на рівні 40,8 грн/долар. Курс долара залежатиме від тривалості війни. У разі припинення бойових дій курс стабілізується на поточному рівні 41 грн/долар.
Мінімальна зарплата, прожитковий мінімум
Уряд вирішив заморозити мінімальні зарплати. Документом пропонується установити з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8000 гривень; у погодинному розмірі – 48 гривень. «Вказаний розмір мінімальної заробітної плати забезпечує досягнутий рівень цієї гарантії з урахуванням значного її підвищення у 2024 році (підвищення становило 16 відсотків, порівняно з 2023 роком)», – йдеться в пояснювальній записці до проєкту.
У 2025 році прожитковий мінімум змінювати не планують. Проєктом пропонується установити з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років – 3196 гривень; працездатних осіб – 3028 гривень; осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія), – 2361 гривня.
Уряд прогнозує зростання середньомісячної заробітної плати у 2025 році, як у номінальному вираженні на 18,5% до 24 389 гривень, так і в реальному – на 8,1% до попереднього року.
«Таке підвищення зарплат обумовлене прагненням вітчизняних підприємств утримувати та залучати новий висококваліфікований персонал на тлі нестачі трудових ресурсів», – пояснили в Кабміні.
Субсидії
На субсидії на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу передбачено 42,3 млрд гривень. Очікується, що ці кошти будуть виділені для надання державної підтримки 2,8 млн домогосподарствам.
Таким чином, кількість отримувачів субсидій та пільг скоротиться на 400 тисяч (на 12,5%). Загальна сума з бюджету буде менше на 15,2% (скорочення з 49,9 млрд гривень до 42,3 млрд гривень).
Про податки
Як уже повідомляла «Свобода», 3 вересня ВРУ провалила голосування за законопроєкт №11416-д. Тож документ було відправлено на доопрацювання.
І ось 11 вересня уряд завершив повторне доопрацювання законопроєкту про підвищення податків. Але текст законопроєкту не змінили. Тож на фізосіб чекає підвищення ставки ВЗ до 5%, на фізосіб-«єдинників» обов’язкова сплата ВЗ, а для роботодавців – щомісячна єдина звітність.
За словами нардепа Я. Железняка, цього тижня має відбутися повторне голосування щодо законопроєкту №11416-д у першому читанні. У разі успішного голосування розпочнеться час на подачу правок та голосування у другому читанні. Але до 1 жовтня всіх цих етапів законопроєкт може не встигнути пройти. А це означає, що податок запровадять з листопада або ж, за словами нардепа, ретроспективно будуть впроваджувати з 1 жовтня.
І про банки. Нагадаємо, скандал навколо законопроєкту №11416-д виник, зокрема, через те, що не обклали податками банки. Тепер ситуацію намагаються виправити. Верховна Рада, а саме відповідний фінансовий комітет, розглядають можливість запровадити черговий податок для українських банків у розмірі 50%. Цей податок буде стосуватись банків, що заробляють «на повітрі». Про це в інтерв’ю Вечір.LIVE заявила нардепка від «Слуги народу» Галина Янченко. За її словами, у пошуках додаткових надходжень до українського бюджету розглядалось багато галузей, для яких додаткові податки не будуть критичними. Було прийнято рішення обкласти додатковим податком банки, що заробляють на цінних паперах.
«Такі банки роблять гроші «з повітря». Вони купують цінні папери у Нацбанку, а потім цьому ж Нацбанку продають їх з націнкою. Таким чином жодної користі для економіки України від таких операцій немає», — заявила Янченко.
Депутатка зазначила, що спочатку такі банки «стали на дибки», але після довгих консультацій 50% податку визнали оптимальним та справедливим і такий податок буде запроваджений.
