І теребовлянці мають енциклопедію

У «Тернопільського енциклопедичного словника», що вже встиг здобути визнання на всеукраїнському та міжнародному рівнях, з’явився «молодший брат» — «Енциклопедичний словник Теребовлянщини». Щоправда, на відміну від чотиритомного ТЕСу нововиданий у ТзОВ «Терно-граф» ЕСТ — однотомний. Але значення його для розвитку краєзнавства, і не тільки на Теребовлянщині, важко перебільшити. Адже він, без сумніву, дасть поштовх до створення подібних видань в інших районах.

«Енциклопедичний словник Теребовлянщини» (416 стор. великого формату) — плід десятирічної праці редакційної колегії (голова Володимир Маланюк), багатьох краєзнавців, науковців, громадськості міста і району, перше в історії видання, що подає про Теребовлянщину систематизовану інформацію з різних галузей: історії, географії, економіки, політики, освіти, науки, літератури, мистецтва, спорту тощо; містить відомості про видатних людей, які тут народилися, жили, живуть, творять і творили на благо своїх населених пунктів, району, області, України, громад і жителів. Книга слугуватиме своєрідною візитівкою району. Енциклопедія займе гідне місце в бібліотеках, школах, музеях, сільських, селищних, міській радах, матиме своїх пошановувачів за межами району, області, України, в діаспорі. Адже йдеться тут про сокровенне — про долю, життя, традиції, досвід, історію і сьогодення од часів заснування княжого міста Теребовль — за більш як 915-річний період.

Нагадаю, що Теребовлянщина славна багатьма видатними уродженцями. Серед них: письменники Степан Будний, Володимир Гжицький, Адріан Іванчук, Роман Лубківський, Євген Мандичевський, Данило Сивицький, журналіст Михайло Ониськів, художники Михайло і Тимофій Бойчуки, Мар’ян та Северин Борачки, Христина Дохват, Ярослав Новак, скульптори Ярослав Голець, Остап Пасіка, актор та режисер Йосип Гірняк, науковці Михайло Андрейчин, Степан Гжицький, Мирон Зарицький, громадські діячі Никифор Гірняк, Василь Кубів, Богдан Хаварівський… Про всіх них і багатьох інших особистостей подані грунтовні гасла (статті).

Цікаво, що, крім традиційного для енциклопедій матеріалу, в ЕТС подано розділи «Словник окремих місцевих та іншомовних термінів, якими користувалися на Теребовлянщині», «Окремі нові слова в нашому лексиконі, які ще не прижилися на побутовому грунті розмови, але використані в ЕСТ», «Окремі речення, які використовуються на території району (більшість у сільській місцевості й переважно старшим поколінням)».

Віриться, що видання, яке побачило світ за фінансової підтримки підприємця, громадського діяча і мецената Ігоря Джамана, буде корисним для педагогів, студентів, учнів, широкого кола громадськості краю — всіх, хто цікавиться його минулим та сучасним.

Детальніший аналіз цієї книжки ще попереду, однак уже тепер можна висловити певні зауваження. Зокрема, окрема інформація застаріла, дані не уточнені, хоча була можливість це зробити. Не завадили б і фотоілюстрації — якщо не до персоналій, то бодай кольорова вкладка з видами населених пунктів району, пам’ятками історії та культури.

Богдан МЕЛЬНИЧУК