Житлове питання для ВПО, на третій рік повномасштабного вторгнення залишається надзвичайно гострим та болючим. Держава намагається зробити усе можливе, аби вирішити цю проблему.
Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк, спілкуючись зі ЗМІ повідомила, що 6 лютого Президент України поставив завдання Міністерству фінансів та Міністерству розвитку громад і територій розробити програму забезпечення житлом для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у вкрай стислі терміни.
Перегляньте також:
- Як держава повернула 100 тисячам українців їхнє житло
- Цього року вже 5 тис. родин ВПО отримали від держави компенсацію на купівлю нового житла – нардеп Олена Шуляк
Як зазначає Олена Шуляк, «Міністерство розвитку громад і територій готує відповідну законодавчу рамку. Ми ще з нею не ознайомлювалися, але питання знаходиться у фокусі уваги президента, і я впевнена, що буде позитивне зрушення».
У минулому році, в пошуках додаткових коштів для допомоги ВПО, вдалося залучити 15 мільярдів гривень із заощаджень Міністерства соціальної політики.
«Всі ці 15 мільярдів гривень почали виплачувати у вигляді компенсації за зруйноване житло саме для внутрішньо переміщених осіб», – наголошує Шуляк.
Ця компенсація передбачена для тих, хто має довідку ВПО і втратив єдине житло через руйнування, перебування на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій. Якщо ж у людини є кілька об’єктів нерухомості, вона не може претендувати на компенсацію, оскільки пріоритет надається тим, хто залишився без даху над головою.
Минулого тижня уряд виділив 4,3 мільярда гривень із цієї суми, після чого розпочалася активна видача житлових сертифікатів.
«Станом на понеділок цього тижня вже понад 3 тисячі житлових сертифікатів було оформлено, а 63 нові домівки перебували в процесі реєстрації на нових власників», – повідомляє Шуляк.
Водночас вона визнає, що наявних коштів недостатньо:
«Середня вартість житлового сертифіката – 1,5 мільйона гривень. Це означає, що програма дозволить забезпечити житлом лише близько 10 тисяч родин, а цього замало».
Саме тому розробка нової державної програми житлового забезпечення ВПО залишається одним із ключових завдань уряду.
Окрему увагу влада приділяє питанню залучення міжнародної допомоги для фінансування житлових програм.
«Держава повинна підтримувати громади, які прагнуть забезпечити житлом переселенців», – вважає Шуляк.
Вона наводить приклад Бахмутської влади, яка активно працює над житловими ініціативами, особливо для людей старшого віку, що не мають можливості придбати нове житло.
Вдалими прикладами є проєкти на Закарпатті, де 30% вартості житла покривали кошти обласного бюджету, ще 30% – кошти громади, а решта фінансувалася релокованим бізнесом. За таким самим принципом можуть працювати й міжнародні організації, фінансуючи третину вартості житла для вразливих категорій населення.
Також важливим напрямом є розвиток міжнародного партнерства громад.
«Зараз активно працюють ініціативи рівне-рівному, коли через асоціації місцевого самоврядування знаходяться міста-побратими або партнери, які допомагають українським громадам», – пояснює Шуляк.
Вона підкреслює необхідність поширення успішних практик серед громад, які поки що не мають достатнього досвіду у впровадженні таких проєктів.
У рамках реформування житлової політики громадам відводиться ключова роль.
«Як у центрі децентралізації стоять громади, так і в центрі житлової політики будуть саме громади», – зазначає Шуляк.
Наразі уряд працює над створенням єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, яка міститиме дані про наявне житло в громадах, вартість його відновлення та потенційну кількість осіб, які зможуть у ньому проживати.
Одним із важливих кроків стала законодавча ініціатива щодо інвентаризації всіх будівель, які можуть бути адаптовані під житло.
«У кожній громаді є недобудови, занедбані державні будівлі, які можна відремонтувати й використовувати», – нагадує Шуляк.
Вона звертає увагу на досвід окремих громад, зокрема Долинської (Кіровоградщина) та Дрогобича, де влада вже працює над переведенням державної власності в комунальну та створенням житла для військових і переселенців.
Шуляк також зазначає, що Україна може запозичити європейський досвід, де громади самостійно розпоряджаються соціальним житлом. У деяких країнах діє правило, згідно з яким витрати на житло не повинні перевищувати 30% доходу людини.
Окремо вона наголошує на необхідності перегляду застарілого Житлового кодексу:
«Дуже багато питань, пов’язаних із чергами та розподілом житла, є популістичними. Але Велика війна оголила проблему: люди втратили житло, і ми нарешті підійшли до реформування житлової політики».
Державна політика грунтовно спрямована на вирішення житлового питання для ВПО. Водночас успішність цієї політики значною мірою залежатиме від активності самих громад та їхньої співпраці з міжнародними партнерами.
Герої серед нас: такі воїни, як “Сіплий”, ворога не бояться, вони його знищують
Коментарі
