Науковці Національного заповідника «Замки Тернопілля» розшукали фотоархів бургомістра Збаража Еміля Явеца. Документи дозволяють більше дізнатися як про Збаразький замок, так і про архітектуру міста із понад 800-річною історією.
Перегляньте також:
Старший науковий працівник науково-дослідного відділу заповідника Руслан Підставка розповів про деякі, досі невідомі, факти із життя старовинного Збаража.
Упродовж своєї багатовікової історії місто перебувало у власності князівського роду Несвізьких-Збаразьких-Вишневецьких (поч. ХV – кін. ХVІІ ст.) і лише з початку ХVІІІ ст. на півтора століття перейшло у володіння магнатів Потоцьких.
«Бельгійська князівська династія де Лінь посіла так званий “Збаразький ключ” всередині ХІХ ст. і володіла ним до 1890-х років, – каже пан Руслан. – Ядвіга Юлія Ванда де Лінь (з родини Любомирських) та її чоловік, бельгійський дипломат князь Євгеніуш Франсуа Чарльз Ламорал фон Лінь, нам відомі з шематизмів того часу, коли, імовірно, за борги втратили чи продали Збараж. У липні 1893 року його купив буковинський нотаріус Тадеуш Нементовський за 560 тисяч злотих у Львівського Банку Крайового. А у 1908 році, як твердить польський дослідник історії Збаража Генріх Шляський, “Збаразький ключ” перейшов у володіння братів Явеців – Еміля і Якуба. Про цей період у джерелах вкрай мало інформації, тому доводиться малювати картину на основі фрагментарних згадок у газетах, довідниках, шематизмах та інших історичних матеріалах».
За словами Руслана Підставки, старший з братів Явеців, Еміль, був власником 170 моргів поля, 240 моргів лісу, двох водяних млинів і пивоварного заводу. Маючи заборгованість перед банком і приватними особами в сумі 170 тисяч злотих, він змушений був у 1937 році здати свій маєток в оренду місцевим купцям. На Залужжі вони разом з братом Якубом мали свою гуральню. З 1928 по 1934 роки Еміль Явець обирався бургомістром Збаража.
Бургомістр Збаража Еміль Явец
Через майже тиждень після приходу червоних «визволителів», 23 вересня 1939 року, Еміль Явец був заарештований органами НКВС, як підозрюваний у проведенні боротьби проти революційного руху робітничого класу і селянства. Він помер 15 січня 1940 року від серцевого нападу у внутрішній тюрмі НКВС у Тернополі, принаймні, такий медичний висновок зафіксував тюремний лікар.
В архіві управління СБУ в Тернопільській області зберігається невеличка, на декілька сторінок, кримінальна справа Еміля. Крім протоколу першого допиту, ряду газетних вирізок, в яких фігурує Е. Явец, в архівній справі є свідчення найманих працівників, що працювали у братів Явеців. Практично всі вони одностайно стверджували, що Еміль Явец завжди дуже добре ставився до всіх робітників, незалежно від віросповідання чи національної приналежності.
«Зі скупих даних архівних матеріалів ми дізналися, що донька Еміля Анеля проживала в Англії, а син Йозеф – у Франції. Молодший брат Якуб Явец і його діти Йосип та Ядвіга також проживали у Франції. Ще один з братів Явеців – Кароль помер у 1929 році», – каже історик.
І ось, Збаразький замок відвідали Вітольд Федорович-Яцковський з дочкою Александрою та двоюрідною сестрою Марією-Іриною і її дочкою – Катериною. Марія-Ірина – дочка Йосипа Явеца і внучка бургомістра Збаража та останнього власника «Збаразького ключа» до приходу “перших совітів” – Еміля Явеца.
За інформацією пана Вітольда Федоровича, Йозеф Явец брав участь у битві з радянськими військами під Задвір’ям за 30 кілометрів від Львова, потім виїхав до Франції на навчання і загинув у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками в 1944 році у французькому русі антифашистського опору.
Сам же Вітольд Федорович-Яцковський був правнуком Яна Федоровича, нащадка Івана Федоровича-Яцковського – відомого, як Федоренко – полковник армії Богдана Хмельницького, учасник облоги Збаража у 1649 році.
«Під час відвідин Збаразького замку нащадки Явеців привезли з собою декілька роздрукованих на папері фото з сімейного архіву Йосипа Явеца. У розмові з відомим збаразьким краєзнавцем Олегом Мандриком пан Вітольд пообіцяв переслати ще ряд фото із родинного альбому», – продовжує Руслан Підставка.
Пан Вітольд таки надіслав безцінні фото, що складали частину родинного фотоархіву. Світлини дозволяють побачити, як у 20-х роках XX ст. виглядав замок, палац, інші міські будівлі. Крім того, отримано безцінні фото самого Явеца, його родини і близького оточення.
Родина Еміля Явеца біля входу у замковий палац у Збаражі ( фото 20-30 років XX ст.)
Фотоархів, звичайно, ще потребує ґрунтовного дослідження та ідентифікації зображень, однак вже навіть цей матеріал значно розширює горизонти пізнання історії і архітектури як самого замку, так і визначних споруд Збаража.
Олег СНІТОВСЬКИЙ
Фото надані Русланом Підставкою
