Вчора, 8 лютого, у Тернополі презентували фільм «Добровольці Божої Чоти». На показ стрічки приїхали її творці – режисери Леонід Кантер та Іван Ясній та бійці, які взяли участь у зйомках. Вони розповідають про особливості роботи та емоції, які вони переживали під час зйомок.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
– Багато бійців у кадрі з рідної Тернопільщини, – розповідає Іван Ясній. – Фільм знімався восени. Перший фільм ми почали робити з Леонідом, коли він пішов у Національну гвардію «Війна за свій рахунок». А от другий фільм, то вже була ідея Леоніда. Він їздив по передовій і там познайомився з хлопцями з Добровольчого українського корпусу. Каже мені, є чудова тема. Це справжні козаки сильні духом. І ми вирішили зняти про них фільм.
– В результаті ми зняли думу… – додає Леонід. – Про козака Гатило, Богему…Це дума для прийдешніх поколінь.
Фільм триває майже півтори години. Однак сприймається на одному подиху. У головних ролях – бійці Добровольчого українського корпусу зі своєю особливою філософією, гумором, щирими розповідями.
– Відзняли дуже багато матеріалу – близько 40 годин, – каже Іван Ясній. – Було важко обирати епізоди, коротити. Додаткові епізоди ми виставимо в інтернет. На жаль, ще одна картка з аеропорту, не відкрилась. Тож цей епізод залишиться в нашій пам’яті.
Події фільму розгортаються у Донецькому аеропорту, селищі Піски та довколишніх територіях. Особливо небезпечними були зйомки в аеропорту, зізнаються режисери.
– Для мене найважчим періодом були кілька днів та ніч очікування знімальної групи з Донецького аеропорту, – розповідає один з героїв фільму, польовий командинДУКу Валерій Чоботар (Гатило). – Оскільки вони мали всі шанси не повернутися і поповнити ДУКівський рахунок загиблих. Але, напевне, те, що вони робили було дуже важливе і потрібне. Тому вони приїхали живі і здорові.
– Коли я вперше побачив Леоніда після цієї поїздки, – додає Іван. – По його посмішці, радості на обличчі, я зрозумів, що це була радість повернення з пекла. Він був радий, що повернувся з цікавим матеріалом і залишився живим. На передовій є особливий запах танків, зброї, мін….запах війни. Коли повертаєшся з передової у світ, в якому ми живемо, світосприйняття перевертається. Це краще можуть сказати вояки, але я також відчув це по-своєму. Починаєш боротися з тим, серед чого ми зараз живемо, з брудом не на вулицях, а в житті з тим, як ми ставимося до своїх країни, своїх ближчих, цінностей…
«Добровольці Божої Чоти» – динамічний та цікавий фільм, щирий і без жодного пафосу. Режисери дуже точно і лаконічно вловили суть кожного персонажа. За допомогою кількох штрихів змалювали колоритні образи росіянина, який воює за Україну, медика, що рятує чужі життя, командирів, мешканців селища Піски…
– Наш фільм – це зброя, за допомогою якої ми змінюємо сприйняття цієї війни українцями, – каже Леонід Кантер. – Коли ми робили фільм разом з Іваном, то кожен мав на цю роботу власну точку зору. Я говорив, що ми знімаємо кіно не для України і українців, не для цих людей, що зараз живуть а для людей майбутнього, може для українців, може для французів, фінів, які житимуть через 30-40 років. Англійською ми назвали фільм «Українці». Вже скоро він вирушить у світ і покаже людям інших національностей, хто такі українці і за що вони борються.
Далі фільм помандрує у Чортків, Копичинці, Заліщики, у Рівне, Луцьк та інші українські міста. А також вже є домовленість про показ стрічки у Італії. Тернополяни зможуть побачити «Добровольців Божої Чоти» протягом тижня у Палаці кіно, що на вулиці Івана Франка,8 о 18.00.
