Фестивалі бувають різні… Історичні, сучасні, літературні, музичні, рокові і джазові, кулінарні, дитячі, спортивні, телевізійні – різні, а бувають фестивалі, як провідники до душі народу… Літом такий фестиваль вже традиційно кликав на Лемківські ватру під Монастириськ, а перша неділя осині подарувала зустріч з кримським народом, душа якого прагне тільки одного повернення додому в Крим… Проходив він у передмісті Львова у Винниках, де на зеленій галявині вже вдруге зустрілися і ті, хто приїхав з Криму спеціально на фестиваль і ті, хто вже другий рік живе і працює в Україні.
Перегляньте також:
- Рятувальники у Бучачі вилучили гніздо шершнів зі стіни церкви
- Поліція охорони Тернопільщини запрошує на роботу операторів пульта
Унікальна культура кримсько-татарського народу була врятована просто по крихтам, адже день 18 травня 1944 року, коли усіх без виключення татар було за одну добу вивезено до Середньої Азії міг стати шляхом до забуття. За спогадами очевидців події з дому дозволяли взяти тільки хліб та деякий одяг. Ті, хто вижив, передали своїм дітям прохання обов’язково повернутися на батьківщину у Крим. Тому, коли у 1989 році термін заслання цілого народу був вичерпаний, сім’ї почали свій довгий шлях додому. Сьогодні кримсько-татарський народ знов у опалі. Анексія Криму багатьох змусила покинути свої домівки. Як і чим живуть ці люди ми зможемо зрозуміти, якщо не будемо нехтувати такими подіями, як щорічний фестиваль кримсько-татарської культури. В планах організаторів провести кулінарний фестиваль і спортивний, присвячений традиційній боротьбі куреш. Надіємось, що такі цікаві події не оминуть і наше місто Тернопіль. Адже тернополяне завжди готові прийняти гостей у файному місті.
Фестиваль відбувся вже вдруге і вибрав своїм днем перші вихідні вересня. Саме тому 6 вересня у Винниках звучала татарська та українська мова. А гості вітались традиційним східним вітанням – «салям алейкум», що означає «мир вам»! Іслямова Лілія – вишивальниця познайомила нас з золотим та срібним шиттям, а також з двосторонньою вишивкою, якою прикрашали «евджіяр» рушник. Чудові кисети та сумочки з об’ємною вишивкою майстрині Хатідже Юнусової кожна жінка була би рада мати у своєму домі. Усі традіції вишивки народу за словами майстринь збережені завдяки однієї безкінечно талановитій жінці Зулейхі Бекіровій. А також кожен, хто завітав на фестиваль міг спробувати себе у традиційній розписі емалями керамічних тарілочок та плитки, гончарній майстерності та плетенні з соломи, а ще навчитися ліпити кєлін-аш – «пельмені нареченої». Українські та кримські майстри щиро ділилися своїм досвідом.
Найважливішою подією у житті цього народу, як дівчини так і хлопця ставав день весілля, тому готувались до нього починаючі з раннього віку. Особливо дівчата, адже їм потрібно було встигнути до весілля прикрасити вишивкою до 200 різних предметів, серед них свій одяг та одяг чоловіка, рушники, хустини. Дівчатам доводилось вишивати до 12 годин в день. Махлама, докузлок і ще багато нових слів почули ми під час фестивалю. Наприклад марама – це накриття на голову, яке одягається під феску, таку жіночу шапочку.
А гостям фестивалю допомогли не втомитися смачний чак чак і кава з парвардою. Традиційним пловом пообідали 190 гостей – саме стільки порцій приготували просто під час фестивалю, а найдопитливіші повезли додому самсу та пахлаву.
Курошу у перекладі означає спілкування, а спільний танок потішив усіх перед зливою, яка такі домчала до Винників. Тому курошу перенесли у музей, де була представлена гостям весільна церемонія, а усім бажаючим знайти нареченого нанесли на руки традиційний розпис хною. Давні солярні символи та символи жіноцтва ергідел мають ще доісламське походження і зберігають здоров’я жінки та її щасливе сімейне життя. При одруженні дівчина киримли (у перекладі татарка з Криму) має попросили свого чоловіка киримли виконати три її бажання, які він виконує протягом усього їхнього подружнього життя. Жінки і сьогодні традиційно зберігають сімейне вогнище та працюють тільки за власним бажанням.
Діаспора – об’єднання киримли за межами Криму вже довгий час існують у світі, наприклад, у Туреччині. Також і ГО «Земляцтво кримських татар» своєю метою бачить укріплення дружніх відносин кримчан на Заході України за рахунок спільної освітньої, культурної діяльності. Біля 2000 вихідців з Криму вже 2 роки успішно живуть та працюють на Львівщині, саме вони стали основою для проведення подібних заходів. Організатори пообіцяли наступний фестиваль наповнити ще більш видовищними церемоніями і обов’язково переможець боротьби куреш, найсильніший спортсмен обійде коло з бараном на плечах. До наступної зустрічі!
