Дитинство в селі – це колиска почуттів, які завжди з тобою
- Опубліковано: Новини Тернопільщини
- —
- 19 Вересня, 2026
Думки в голос зранку.
Коли ти все своє дитинство і трохи юності живеш в селі, велика частина людей стає тобі дуже близькою. Це не місто, де інколи навіть не знаєш імені сусідів. В селі все по іншому.
Перегляньте також:
- Як думаєте, що спільного між Кравченком і Мендель?
- Одеса між морем і війною: одні відпочивають, інші тримають небо
З кимось, ти ходив у школу, грав у футбол. З іншими – ходив в клуб, на рибалку, садив картоплю, збирав її, разом пасли корову. Є ті з ким пив пиво, перший раз спробував самогон, ганяв на велосипеді по території колишнього колгоспу, їздив “під весілля” в інші села, співав пісень, катався на конях, ходив у церкву. Цей список можна продовжувати ще і ще…
Проходить час, ти виїжджаєш з села в пошуках кращої долі, але ці люди, які живуть в селі, які теж роз’їхались по різним куточках нашої країни чи світу, назавжди в твоєму серці, спогадах…
Ти практично не спілкуєшся з ними, бо в тебе інше життя, нові знайомства, робота, війна, побратими, сім’я, бізнес, захоплення. Проте, тобі приємно чути, коли хтось з них одружився, в когось народилися діти. Тобі цікаво бачити світлини тих, хто був з тобою дитиною, а тепер дорослий.
І тобі боляче чути, коли хтось з них помирає, пропадає безвісти, хворіє. Так, ваші життєві шляхи вже не перетинаються багато років, але все рівно хвилюєшся за них…
Дитинство в селі – це колиска почуттів, які завжди з тобою.
Михайло Ухман
