Нині зважитися ходити за межами пішохідного переходу може або відчайдушний сміливець-фаталіст, або людина під дією якихось хімічних сполук, або ж не зовсім адекватна особа. Це вкрай небезпечно, оскільки в нас і абсолютно дисциплінований перехід через “зебру” зовсім не гарантує, що тебе на ній не зіб’є людина під дією якихось хімічних сполук, або ж особа не зовсім адекватна, але вже – за кермом. Нещодавно сайт новин приніс чергову сумну звістку про чергову ДТП зі смертельним наслідком. Потерпілий, як повідомлялося, знаходився на проїжджій частині за межами пішохідного переходу, і саме в цей момент його збив автомобіль. Від удару чоловіка відкинуло на центральну частину дороги, де його переїхала друга автівка. Бідолаха загинув на місці події…
Одна з форм психологічного захисту людини – гумор. Згадати в сумну хвилину щось смішне (якщо це, звичайно, не виходить за межі пристойності) хоча б частково вберігає від того, щоб зовсім занепасти духом, а то й, чого доброго, з’їхати з глузду. Отож, коли прочитав про цей сумний випадок, мені пригадався давня анекдотична розповідь про неймовірні пригоди чоловіка, котрий попав під колеса автівки. Переляканий шофер, вирішивши, що потерпілий помер, взяв разом із супутником його за ноги та руки – і кинули у водойму. Рятувальники, які неподалік розважалися грою в “дурня”, побачили, що хтось шубовснув у воду, і прожогом кинулися за ним. Витягнувши потопельника, довго робили штучне дихання, але марно – ознак життя той не подавав. Щоб уникнути відповідальності, хлопці взяли і… перекинули тіло через паркан. Як виявилося – на територію військового полігону, де саме велася стрільба по мішенях. Бідолаху, збитого автівкою і втопленого, ще й прошив з десяток куль. Налякані вояки (скандал!) терміново викликали медиків. Ті довго чаклували над, здавалося, бездиханним тілом, аж нарешті один з них втомлено витер піт з чола і впевнено промовив:
– Буде жити!
У житті, такого хеппі-енду, на жаль, не сталося. Для нещасного того трагічного дня зорі на небі зійшлися таким чином, що він опинився під колесами одразу двох автомобілів. Співчуття родині. І все ж… в тяжкі життєві моменти він, отой гумор, таки трохи рятує…
Ігор Дуда
