Деруни: проста страва з великою історією
- Опубліковано: Катерина Мороз
- —
- 15 Вересня, 2025 о 19:09
Якщо в домі є п’ять картоплин, одна цибулина і яйце — голодним не залишиться ніхто». Цей жарт давно став народним мемом і найкраще ілюструє простоту й доступність дерунів — страви, яка залишається популярною вже понад 150 років.
Деруни відомі не лише в Україні. У Польщі їх називають placki ziemniaczane, у Чехії — bramboráky, у Німеччині — Kartoffelpuffer, а в США — hash browns. Проте саме на теренах України вони отримали свою назву від слова «дерти» — тобто терти.
Перегляньте також:
- Як спекти ідеальний яблучний пиріг — покроковий рецепт на кефірі
- Як приготувати справжній грецький салат за 15 хвилин
Перші письмові згадки про картопляні оладки трапляються у працях польського кухаря Яна Шітлера, датованих 1830 роком. Страва швидко поширилась у селах Білорусі, Литви, України, і стала невід’ємною частиною традиційної кухні.
Класичні деруни готуються з тертої сирої картоплі, цибулі, яйця та кількох ложок борошна. Суміш смажиться на добре розігрітій сковороді до рум’яної скоринки. Їх подають гарячими — переважно зі сметаною, але часто й з грибною підливою, шкварками або навіть червоною ікрою. Секрет справжніх дерунів — добре відтиснути зайву вологу з картоплі. І смажити на середньому вогні, щоб були м’які всередині, але з хрусткою скоринкою.
Сьогодні кулінари експериментують із дерунами на всі смаки. До основи з картоплі додають моркву, кабачки, гарбуз, капусту чи яблука. Популярні також деруни з начинками — від фаршу та грибів до твердого сиру чи бекону. Це перетворює просту селянську страву на майже ресторанну.
Інгредієнти:
-
Картопля — 5 шт.
-
Цибуля — 1 шт.
-
Яйце — 1 шт.
-
Борошно — 4 ст. л.
-
Сіль, перець — за смаком
-
Олія — для смаження
Рецепт класичних дерунів
-
Натріть картоплю і цибулю, відтисніть зайву вологу.
-
Додайте яйце, спеції, борошно. Добре перемішайте.
-
Смажте на олії до рум’яної скоринки з обох боків.
-
Подавайте гарячими — зі сметаною або соусом на вибір.
Деруни — це більше, ніж просто їжа. Це — частина культурної ідентичності, смак дитинства і приклад того, як навіть із найпростішими інгредієнтами можна створити щось справді смачне. І неважливо, як їх називають у світі — важливо, що вони завжди залишаються на нашому столі.
Коментарі
