День журналіста: як змінювалася журналістика Тернопільщини
- Опубліковано: Ангеліна Авдєйчик
- —
- 5 Червня, 2026 о 09:28
6 червня в Україні відзначають День журналіста – професійне свято працівників медіа. Його запровадили у 1994 році після вступу Національної спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів. З нагоди свята пропонуємо згадати, як змінювалася тернопільська журналістика протягом десятиліть.
Першою газетою міста вважають польськомовне видання «Podolanin», яка з’явилася у 1818 році, проте проіснувала менше року. Справжнім довгожителем серед польських видань став часопис «Głos Polski», що виходив з 1904 по 1939 рік. Український голос зазвучав на початку XX століття . Першою українською газетою Тернополя став «Подільський голос», який виходив у 1904–1907 роках та висвітлював суспільно-політичне і культурне життя краю. Згодом, за часів ЗУНР у 1919 році, саме в Тернополі видавали головну газету республіки – «Українські Вісті».
З приходом радянської влади характер преси кардинально змінився. Головним рупором компартії в регіоні довгі роки була газета «Вільне життя», заснована у 1939 році. Вона зуміла вижити в часи історичних зламів і виходить і донині, трансформувавшись у незалежне громадсько-політичне видання. Наприкінці радянської епохи, у 1990 році, демократичні зміни ознаменувалися появою газети Тернопільської міської ради «Тернопіль вечірній»
Справжній феномен відбувся у дев’яності роки. У 1992 році тернопільське підприємство АТ «Тарнекс» офіційно запустило «Пан+Пані» – першу всеукраїнську еротично-просвітницьку газету. На піку популярності її наклад сягав сто тисяч примірників, ламаючи тогочасні табу. Вже наприкінці 90-х та на початку 2000-х сформувалася нова хвиля незалежної преси. Тоді з’явилися лідери ринку, які згодом переросли в потужні цифрові платформи: газета «RIA плюс», заснована у 2000 році, та газета «Номер один».
Паралельно з розвитком друкованої преси на Тернопільщині почало формуватися радіомовлення. У радянський період воно виконувало не лише інформаційну, а й пропагандистську функцію, висвітлюючи досягнення влади, комуністичне виховання та ідеї «ленінської дружби народів». У Тернополі радіомовлення розпочалося у 1946 зі створенням радіостудій в області.У ефірах журналісти розповідали людям про всі чесноти Радянського Союзу, його героїчність, позитивні впровадження у різні сфери людського життя тощо. Тобто радіо слугувало засобом пропаганди серед місцевого населення. Після здобуття Україною незалежності розпочався новий етап розвитку місцевого радіо. У 1996 році з’явилося «Радіо Тернопіль» – перша FM-станція області, а 20 грудня 1998 року розпочало мовлення «УХ Радіо», яке з моменту свого заснування транслювало стовідсотково українську музику.
Першим незалежним телеканалом області став TV-4, який розпочав мовлення 16 вересня 1991 року, невдовзі після проголошення незалежності України.Тоді це був перший недержавний телеканал в регіоні. Канал швидко здобув популярність завдяки місцевим новинам і програмам про життя краю. У 1992 році розпочала роботу Тернопільська обласна державна телерадіокомпанія («ТТБ»), яка висвітлювала суспільно-політичні та культурні події області. Сьогодні вона працює як філія Суспільного мовлення – «Суспільне Тернопіль».Згодом, у 2007 році, з’явився телеканал «ІНТБ», який зробив ставку на динамічні молодіжні проєкти та аналітичні ток-шоу, а також канал «Тернопіль 1».
Сучасний етап розвитку перевів традиційні медіа Тернополя в інтернет-простір. Наприкінці 2000-х років паперові видання почали активно створювати свої цифрові версії. Відкрилися потужні інформаційні портали. Головна особливість сьогодення полягає в тому, що новини все частіше читають не на класичних вебсайтах, а у Telegram-каналах чи Instagram.
Змінилися не лише засоби поширення інформації, а й сама подача новин. Якщо раніше люди дізнавалися про події з газет, які виходили раз на тиждень, або з телевізійних випусків у визначений час, то сьогодні новини поширюються миттєво через інтернет. Сучасні матеріали стали коротшими та динамічнішими, а поряд із текстом активно використовуються фотографії, відео, інфографіка та аудіо. Адже кожне медіа бореться за увагу читача та хоче привернути її усіма можливими способами.Водночас змінився і зв’язок між медіа та аудиторією. Якщо раніше читачі могли лише надсилати листи до редакції, то тепер вони мають можливість одразу реагувати на публікації через коментарі та соціальні мережі. Тож сучасні регіональні медіа працюють в умовах великої конкуренції та постійного інформаційного потоку, де важливо не лише оперативно повідомити новину, а й зацікавити читача з перших рядків. Водночас швидкість подачі інформації не повинна впливати на її якість.
Ангеліна Авдєйчик
