У надвічній раді Святої Тройці, коли ще не був створений всесвіт, Бог поклав Сину Божому спасти людей від гріха і смерті.
Перегляньте також:
- Нацполіція проводить понад 200 обшуків у справах щодо “ухилянтів”
- Тернопіль для ЗСУ: FPV-дрони та Mavic 3 надійшли до 108-го гірсько-штурмового
Благовіщення було виявленням цієї таїни. Сутність таїни полягає в тім, що Син Божий стає Сином Діви. І ця подія — початок нашого спасіння.
Євангеліст Лука розповідає про цю подію так:
Посланий був архангел Гавриїл від Бога в Назарет до Діви Марії, що була заручена з Йосифом; він привітав її і сказав: “Не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться…”
Марія ж сказала ангелові: “Як же станеться це, коли я мужа не знаю?” Ангел сказав їй у відповідь: “Дух Святий зійде на Тебе і сила Вишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим…” Тоді Марія сказала: “Я — раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм”. І відійшов від Неї ангел (Лк. 1, 30-38).
Апостол Павло про цей факт виявлення одвічної Божої таїни каже: “І безперечно — велика благочестя тайна: Бог явився у плоті, виправдав Себе в Духові, показав Себе ангелам, проповіданий у народах, прийнятий вірою в світі, вознісся у славі” (1 Тим. 3, 16).
Пресвята Діва Марія засумнівалася, почувши благовістя архангела Гавриїла, — як Вона, Діва, може народити сина, коли Вона не знає чоловіка.
А людський розум іде у своїх запитаннях ще далі: як взагалі Бог, Який є Духом, може з’єднатися з матерією. Для людського розуму все це незбагненне. Тому ап. Павло називає Боговтілення великою таїною благочестя.
Людський розум може сприйняти лише те, що діється в межах законів природи. Ці закони людина відкриває поступово. Ще у ХІХ ст. здавалось неможливим те, що сьогодні стало реальністю: радіо, телебачення, атомна енергетика, літаки, ракети, польоти людини у космос. Але те, що діється поза законами природи, людина не може зрозуміти. Тому ап. Павло називає цю реальність “великою таїною благочестя”. І хоча ця таїна й незрозуміла, все ж вона існує. І ніхто не може її відкинути.
Таїна Божа сприймається і пізнається лише вірою. Людино! Хочеш вір, а хочеш не вір. Але при цьому знай, що від твоєї невіри таїна Божа не перестане існувати.
Бог створив закони природи, як і саму природу. Він має силу ці закони перемагати (препобѣждать — по-слов’янськи). Господь заздалегідь готував людство до прийняття цієї таїни Боговтілення заради спасіння людей від гріха і смерті.
Згадаймо кущ, який бачив Мойсей, що горів і не згорав; жезл Ааронів, що розквітнув. Це свідчить про те, що Бог може зробити можливим неможливе. Бог може не тільки зробити квітучою суху палку, а й з Його волі Діва може народити Сина і грішник може стати святим.
Син Божий прийняв плоть і кров від Пресвятої Діви Марії не лише заради того, щоб стати людиною, а щоб, ставши істинним чоловіком, спасти людей від гріха і смерті. Сьогодні ми святкуємо цю подію – початок нашого спасіння.
Протестантські конфесії (баптисти, адвентисти, п’ятдесятники та багато інших) не шанують Пресвяту Діву Марію, тому що глибоко не усвідомлюють Її участі у нашому спасінні. Від всього роду людського Вона дала плоть і кров Єдинородному Сину Божому. Без участі людини спасіння було б неможливим.
Господь спасає нас Своєю благодаттю, Своєю милістю, але за нашою участю. Тому слова Пресвятої Діви: “Я — раба Господня, нехай буде Мені за словом твоїм” — мають сакраментальне значення. Без них, тобто без згоди Пресвятої Діви Марії, наше спасіння не відбулось би.
Тому-то наша свята Церква так глибоко шанує Пресвяту Богородицю і називає Її чеснішою від херувимів і славнішою від серафимів. Нехай хтось з свого нерозуміння і духовного убозтва не шанує Божу Матір, а ми будемо шанувати Її, бо Вона послужила нашому спасінню.
Тому свята Церква навчає нас звертатися до Божої Матері з такою молитвою: “Пресвятая Богородице, спаси нас!” А не — ”Пресвятая Богородице, моли Бога за нас”, як ми молитовно звертаємося до ангелів і святих.
Наш побожний народ завжди святкував Благовіщення особливо. В цей день не дозволяється працювати. З великої шани до цього свята, за церковним звичаєм, “у цей день навіть ластівка не в’є собі гнізда”. На Благовіщення треба приходити до храму, щоб у молитвах дякувати Богу за Його незбагненне милосердя до нас грішних. Благовіщення — є дійсно виявлення одвічної Божої таїни і початок нашого спасіння.
Амінь!
Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет
