Маємо одну з найбільших у світі площ ріллі — понад 32,7 млн га. Це майже 50% всієї ріллі Європи. Чорноземи, які вважаються легендою. Найродючіші землі на планеті.
А тепер подивімося на цифри.
Перегляньте також:
- Історія найдорожчого сексу в українському селі
- Кадрові зміни у Тернопільській ОВА: заяву на звільнення написав Михайло Апостол
Експорт агропродукції на 1 га ріллі:
- Данія – €15 000 / га
- Нідерланди – €20 000 / га
- Німеччина – €4 500 / га
- Україна – лише €600–800 / га
Це в 5–10 разів менше, ніж у європейських країн.
Чому так?
- 90% українського експорту — сировина (зерно, кукурудза, соняшник). Додана вартість – за кордоном.
- Вся українська рілля – в руках десятка агрохолдингів і кількох сотень середніх підприємств.
- Фермерів як класу – майже немає. Сімейні господарства та ОСГ вичавлені з ринку.
- Села пустіють. Люди виїжджають. Присадибні ділянки віддали місцевим орендарям.
І тут питання: а для чого нам Мінагро?
Щоб:
- Підписувати меморандуми?
- Зустрічатися з «лідерами ринку», які контролюють 70% земель?
- Звітувати про рекордні врожаї, від яких село багатшим не стало?
Чесно: сьогодні Міністерство не впливає на аграрну політику так, як має.
- Немає стратегії розвитку фермерства.
- Немає системи стимулювання переробки.
- Немає контролю над концентрацією земель.
- Немає підтримки для дрібного та середнього бізнесу.
То що далі?
Об’єднання Мінагро з Мінекономіки може стати логічним фіналом. Бо сьогодні це відомство більше схоже на «аграрний відділ» для переговорів із латифундистами.
Або ми залишаємо все як є — і далі годуємо світ сировиною, а село занепадає.
Або реформуємо – створюємо аграрну політику для людей, а не для кількох десятків корпорацій.
Маємо чорноземи, які могли б годувати всю Європу продуктами з високою доданою вартістю, а не тільки зерном. Час відновити справжню аграрну політику – або відверто визнати, що вона нам більше не потрібна.
Михайло Апостол
Коментарі
