Чи прозорі у Тернополі тарифи на проїзд, перевіряла громадськістьГромадські активісти перевірили складові структури тарифу на перевезення у трьох містах України, в тому числі і в Тернополі, і дійшли висновку, що вартість проїзду в громадському транспорті перевізники формують не прозоро. А все тому, що в державі немає єдиної методики формування тарифу. Відтак кожен рахує, як хоче.
Перегляньте також:
- У Тернопільській ОВА “мовчать, як риби” щодо численних порушень у Новосільській спецшколі
- Графік відключення світла на Тернопільщині 18 листопада
Громадська організація «Гуртом» спільно з колегами з інших міст порівняла структури тарифів на перевезення у громадському транспорті у трьох містах України – Тернополі, Чернівцях та Івано-Франківську. З’ясувалося, що кожне з цих міст має власну методику обрахунку. Єдина спільна риса – головною складовою, від якої залежить вартість перевезення, є пасажиропотік. Це, кажуть громадські активісти, абстрактне поняття, тому що механізму визначення кількості пасажирів, яких перевозить одна одиниця транспорту, немає.
Структуру тарифів у різних містах країни активісти вивчали з допомогою отриманих з органів місцевого самоврядування відповідей на інформаційні запити.
– Наші організації-партнери запитували у влади розрахунки, які подавали перевізники для того, щоб встановити тарифи, – каже голова ГО “Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики” Олексій Андреєв.- Загалом, чим більші витрати – тим більший тариф, чим більше перевезено пасажирів – тим менший тариф. Але наші перевізники зацікавлені в тому, щоб завищувати витрати і занижувати кількість перевезених пасажирів.
Громадські активісти порівняли структуру тарифу на схожі між собою маршрути за відстанню та кількості автобусів, які рухаються з однаковою швидкістю. Усі транспортні одиниці – автобуси марки “Богдан”.
– Структура витрат у містах різна. Ось, наприклад, в Тернополі на заробітну плату передбачено 13%, в Івано-Франківську – 3%, в Чернівцях – 10%, – продовжує чоловік. – У нас виникає запитання до Івано-Франківська, чому в них так мало йде на зарплати? Амортизація – теж величезний розбіг цифр: Тернопіль – 0,6%, Івано-Франківськ – 7,15%, Чернівці – 2,6%. Ремонт: Тернопіль – 7%, Франківськ – 12, Чернівці – 2,7.
Наразі активісти не готові сказати, в якому місті структура тарифу визначена правильно, а в якому – ні. Виходить, при рівних умовах структура видатків перевізників є різною. Саме це є сьогодні найбільшою проблемою.
Врегулювати це питання можна лише на державному рівнів. Достатньо запровадити нормативний документ, який би узагальнив питання структури видатків перевізників, вважає Олексій Андреєв.
– Вони можуть коригуватися певним чином, але не бути такими різними за однакових умов, – каже Олексій Андреєв. – Ще одне питання – кількість пасажирів. Узагалі не зрозуміло, яким чином перевізники обліковують пасажирів. У жодному місті наразі немає достовірної інформації, скільки людей перевозять автобуси.
За словами голови обласної громадської організації «Гуртом!» Ігоря Ковалика, наразі є два механізми обліку пасажирів на маршруті. Причому обидва – недосконалі. Перший – встановлення датчиків, які фіксують кожну особу, яка входить у салон автобуса. Але уявіть ситуацію, як із середини переповненого салону до виходу починає пробиратися людина. Півавтобуса пасажирів на зупинці змушені вийти, аби звільнити для неї прохід. Потім усі вони знову заходять. І як такі тонкощі пояснити техніці? Ще однин мінус такого досягнення науки – висока вартість. Ціна такого пристрою – 750-850 $. Інший варіант – встановлення пристрою, що фіксує кількість мобільних телефонів у салоні. Але і тут не все так гладко. Одні пасажири можуть не мати з собою мобільного, а інші матимуть кілька. Відтак про об’єктивну оцінку також говорити не доводиться.
– Головне, вивести з маршруток готівковий розрахунок, – каже Олексій Андреєв. – Тоді можна буде говорити про прозорість роботи.
У Тернополі зробити це намагаються уже не перший рік. Щоправда, поки лише в електротранспорті. Але результату тернополяни поки не бачать. Крім того, в обласному центрі неодноразово були створені робочі групи з визначення пасажиропотоку на маршрутах міста, та вони теж не дали жодного результату.
29 квітня у Тернополі відбулися громадські слухання разом з представниками громадських організацій міста, влади, перевізниками. У результаті сторони підписали резолюцію, в якій визначено основні завдання щодо встановлення прозорості приватних перевізників. Чи виконають сторони зобов’язання, побачимо згодом.
Юлія Міщук