Серце часто сперечається з розумом. І не лише у приватних справах. Про мобілізацію – теж. Розумієш, що без неї ніяк – хлопці, які на фронті, волають: «Ми стараємося, але ми закінчуємося». І як аргумент: «Поїдьте на Донеччину, Харківщину, гляньте, що там робиться у містечках і селах. Це саме чекає і на ваші міста, села, коли москаль наблизиться впритул.» Це гірка правда, яку неможливо спростувати. Країну стирають з лиця землі, й сміховинно сподіватися на пощадливість окупантів – війна давно втратила ознаки людяності.
Але коли виходиш з хати і бачиш, як «пакують» в авто хлопця у шортах, який вийшов вигуляти собаку, (військові з поліцією – уже й на вулицях приватного сектору у Тернополі), мимоволі стискається серце, бо самі знаєте чому… Словом, нуртує усередині великий неспокій. І, мабуть, у такому стані чи не усі наші люди – ті, у кого на фронті близькі, й ті, кого це лише очікує.
Перегляньте також:
- У Тернополі встановлять меморіальну таблицю легендарному командиру Сергію Королю
- Кременеччина плаче: на війні загинув 36-річний солдат Юрій Бончучний
Мало хороших новин (а їх, як спасіння, вишукуєш особливо ретельно), але вони є. У Вовчанську наші відтискають ворога, а це стратегічне місце. На Харківщині оборона, ймовірно, посилиться, адже США надали дозвіл використовувати свою зброю по території ворога, щоправда, з умовою – задля захисту Харківської та Сумської областей. Пригадуєте, як у травні два ворожі літаки СУ та два гвинтокрили збили над брянською областю? Припускають, що наші вгатили з американської зброї, щоправда, це не афішувалося і, як стало відомо згодом, геть не схвалювалося США. Тепер підхід дещо змінився. США готові обговорити з Україною розширення географії ударів по росії. Представник Білого дому Джон Кірбі заявив, що уряд США коригуватиме використання американської зброї для атак по росії у міру зміни ситуації на полі бою в Україні. Він додав, що уряд країни готовий обговорити це питання з Києвом. Як повідомляє «Голос Америки», Кірбі уточнив, що позиція США навряд чи зміниться найближчими тижнями та навіть місяцями.
Це зволікання, звісно, не тішить, бо за час війни уже неодноразово пересвідчувалися у тому, що обережність Заходу, їхня бюрократія (а ми колись нарікали на нашу – тепер розуміємо, що даремно) вартує дуже дорого.
Ще одна новина, яка дає надію. Процитую, не шкодуючи газетної площі, видання ZN, яке своєю чергою цитує Sky News. «Адмірал Тоні Радакін, командувач збройними силами Великої Британії заявив, що він «абсолютно впевнений» у перемозі України у війні з росією. Про це він заявив у інтерв’ю на честь річниці висадки союзних військ у Нормандії у червні 1944 року. Він провів аналогію між діями союзників проти нацистської Німеччини і тим, як західні країни об’єднуються, щоб допомогти Україні боротися з російським вторгненням сьогодні.
«Ми можемо навчитися з цього, що коли нації об’єднуються, можна робити дивовижні речі. Це війна економік. Це війна логістики. Це війна промислового виробництва. Це війна політичної волі. Це все заради того, щоб просто повернути мир народу України», – сказав Радакін в інтерв’ю Sky News.
Адмірал наполягає на тому, що росія «зазнає поразки» в Україні незважаючи на те, що російські війська розпочали нові атаки на півночі Харківської області.
«Росія досягає тактичних успіхів на суші. Але ви повинні трохи відступити назад. Якщо повернутися до березня 2022 року, росія захопила близько 17% території України. Сьогодні вона має 11%. Тож росія все ще в дефіциті», – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи впевнений він, що Україна переможе, адмірал Радакін сказав: «Я абсолютно впевнений».
«До кінця червня росія втратить 500 тисяч чоловік – убитими і пораненими. Ми вже маємо 800 днів війни, яка, за прогнозами путіна, триватиме три дні. Це важко для України, і ми маємо продовжувати нашу підтримку», – пояснив свою думку Радакін.
Ми спраглі до таких передбачень, адже останнім часом доводиться всотувати дедалі більшу тривогу. Наступ ворога, напруга на усіх фронтах, оселі без електрики. В останні дні її подають так обмаль, що холодильники перестали зберігати продукти. Це неабиякий головний біль, а надто, коли у сім’ї є маленькі діти. Аналітики кажуть, що енергетична криза на роки, і ми маємо звикати та пристосовуватися. 31 травня та 1 червня ворог «добив» енергосистему до критичної межі. Під атаку потрапили енергооб’єкти у п’яти областях. Також серйозно пошкоджено обладнання двох ТЕС та двох ГЕС.
Із кінця березня руйнувань зазнали Бурштинська, Ладижинська, Зміївська, Трипільська ТЕС, а також гідроелектростанції. Загалом уряд оцінює втрату генеруючих потужностей – 8 ГВт.
На рівні побуту люди впораються, принаймні, влітку, восени. А що буде взимку?… Наступної зими цілком можливі відключення електроенергії по 10 годин. Таке припущення зробив голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк, пише 24tv.ua. Він додав, що за температури у –10 градусів, українці будуть зі світлом лише по 12-14 годин на добу, а по 10 годин – без нього. І це може бути середньостатистичним сценарієм цієї зими. За його словами, навіть при бажанні і наявності відповідних ресурсів ми не зможемо фізично відновити ті всі електростанції, які були або знищені, або пошкоджені.
І знову – надія на допомогу світу. Так, Естонія передає Україні енергоблок, який постачатиме електроенергією приблизно 150 тисячам українців, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. І такі звістки – чи не щодня.
Що на фронтах? За інформацією Інституту вивчення війни, бійці ЗСУ відбили позиції у Вовчанську. Водночас на Харківському напрямку ворог просунувся в напрямку до Липців. Мета рф залишається незмінною – відтіснити українські війська від міжнародного кордону з Бєлгородською областю та наблизитися до Харкова в межах досяжності ствольної артилерії. Речник українського угруповання військ «Харків» Юрій Повх зазначив, що російські війська дещо знизили інтенсивність обстрілів на півночі Харківської області та штурмують українські позиції невеликими угрупованнями військ чисельністю «не більше кількох мотострілецьких підрозділів».
Окрім того, окупанти мають просування в районі Роботиного та на Донеччині. Також росіяни продовжили атаки на схід від Часового Яру в районі Іванівського, Кліщіївки та Андріївки. Дуже складно на Покровському напрямку. Загалом у Генштабі в останні дні вживають фразу: «ситуація напружена, але контрольована».
Ольга Кушнерик
