Ботанічний сад у Кременці ще у 18 столітті застував доктор медицини Бессер Віллібальд-Готліб Віллібальд Свіберт Жозеф Готліб, фон, – розповіли в Тернопільському обласному інформаційно-туристичному краєзнавчому центрі.
Відомо, що вчений народився 7 липня 1784 року в Інсбруку в Австрії. Був ботаніком-систематиком і флористом, членом-кореспондентом Петербурзької АН від 1835 року. З 1809 до 1818 року – професор, викладач ботаніки, зоології Волинської гімназії та Кременецького ліцею з 1818 до 1833 року. Засновник і директор Крем’янецького ботанічного саду, перший завідувач кафедри ботаніки з 1834 до 1837 року та перший директор ботанічного саду Університету святого Володимира з 1833 до 1842 року.
Перегляньте також:
- Вінничанин намагався провезти тонну тютюну через Кременець
- Кременецький сапер Валентин Павлюк загинув на фронті
На його честь навіть назвали чимало видів рослин зокрема: Aconitum besserianum Andrz., Arum besserianum Schott, Goniolimon besserianum (Schult.) Kusn., Hieracium besserianum Spreng. та ін.
Бессер приїхав до Кременця у 1809 році й працював учителем ботаніки і зоології, став директором ботанічного саду. Тоді під сад виділили 4,5 га площі. Туди ввійшов парк для відпочинку, розсадник, розарій та оранжереї, парники. Із Франції й Англії привезли велику колекцію рослин і насіння. В перші роки діяльності саду зібрали понад 1660 екзотичних рослин та понад 610 місцевих видів. Площа саду розширилася до 20 га. Із 1810 до 1823 роки колекція саду збільшилася із 2406 видів рослин до 12 тисяч видів.
У 1810 році Бессер склав і опублікував французькою мовою перший каталог рослин Кременецького ботанічного саду. Загалом, у період роботи в Кременці, він видав 11 каталогів. Всього вчений видав 43 праці, присвячені флористиці, фітосистематиці деяких родів, інтродукції – каталоги рослин і насіння Кременецького ботанічного саду та додатки до них, історії ботанічної науки, методики створення наукових гербаріїв.
Окрім роботи в ліцеї та наукових досліджень у ботанічному саду, у Кременці Бессер займався практичним лікуванням населення. У цьому місті він провів більшість життя. Помер вчений на 56 році, 11 жовтня 1842 року в Кременці. Поховали його на на місцевому Монастирському кладовищі.
