Бережани захоплюють гостей своєю цілісною та збереженою до сьогодення з пізньосередньовічних часів архітектурно-містобудівною естетикою та мистецько-стилістичним різноманіттям.
Туристичні маршрути, які пропонують екскурсантам працівники краєзнавчого музею та Державного історико-архітектурного заповідника привідкривають історію міста, його видатних постатей. Місто може похвалитись тим, що тут жили, навчались, творили, гостювали славетні митці: Маркіян Шашкевич, Остап Нижанківський, Олена Кульчицька, Соломія Крушельницька, Іван Франко, Богдан Лепкий, Андрій Чайковський, Тимотей Старух, Франц Коковський та багато інших видатних особистостей.
Перегляньте також:
- Опублікували креслення Ягільницького замку 1817 року
- Родина з Клебанівки біля Збаража: фото 1887 року
Пропонуємо декілька локацій, які варто відвідати у Бережанах.
Площа Ринок
У центральній частині міста збереглося історичне планування, ядром якого є площа Ринок, закладена у 1530-му році.
Міська ратуша
Тут розташована міська ратуша, пам’ятка архітектури національного значення, яка була і є важливою архітектурною домінантою Бережан. Ратуша постала за проєктом моравського архітектора Фрідеріка Гісгеса у 1803 р., а в 1811 р. увінчана годинниковою вежею. Колись у приміщенні ратуші на першому поверсі були розміщені крамниці, а на другому – гімназія. Зараз тут знаходяться чотири музеї: краєзнавчий, книги, письменника Богдана Лепкого, сакрального мистецтва та історії переслідуваної церкви, які виконують функцію духовного відродження нації, основним завданням якого є плекання історичних, культурних, етнографічних традицій.
Комплекс замку Синявських
Пам’ятка архітектури національного значення по вулиці І. Франка.
В 1534-1554 рр. руський воєвода Микола Синявський звів могутній замок. На відміну від інших твердинь, Бережанський замок постав не на високій горі, а в глибокій заболоченій долині річки Золота Липа. Його мури і вежі демонстрували силу та велич і робили замок недоступним для татаро-турецьких нападників. Тут гостювали королі Жигимонт Август, Стефан Баторій, Владислав IV, Ян Казимир, Ян ІІІ Собеський, Август ІІ, князь Ференц Ракоці, гетьман Іван Мазепа та ін. Замок відомий і т. зв. «золотими кімнатами», що давало привід на поч. XVII ст. називати його Східним Вавелем.
Бережанський замок-палац – унікальна пам’ятка історії та архітектури, що відображає цілу віху в історії східноєвропейської архітектури – переходу оборонних споруд до розкішних палаців.
Церква Пресвятої Трійці
Пам’ятка архітектури національного значення, розташована на площі Ринок.
Церква побудована у 1810 році. У 1893-1903 роках храм був перебудований. Додано дві бічні вежі та великий купол над вівтарем. Фронтон будівлі змінено, по боках від головного входу у віконних нішах постали скульптури святих Петра і Павла. Найбільшим скарбом храму є ікона Матері Божої, так звана Римська, привезена Олександром Синявським з Риму. Спочатку вона знаходилась у замковій каплиці, а в 1831 урочисто перенесена до церкви Святої Трійці. У храмі також знаходиться ще одна реліквія – мощі св. Івана Хрестителя (частинка кістки руки). Всередині церкви є оригінальний іконостас, а вікна прикрашені вітражами, виготовленими у візантійському стилі. На щастя, не зважаючи на війни, храм вцілів. Він знаходиться у центрі міста, на площі Ринок і вражає своєю величністю та красою. Храм належить громаді УГКЦ.
Церква святого Миколая
Церква св. Миколая по вулиці Т. Шевченка на Адамівці у Бережанах є однією із найстаріших у місті і за свою довгу історію практично не змінилася. Заходячи до святині, ніби здійснюєш мандрівку у часі: церква оформлена за традиціями давньої Галичини. Збудовано храм, як свідчать письмові джерела, між 1584 і 1610 роками. Також є дата «1691 рік» – очевидно, тоді церкву відбудували. Дерев’яна дзвіниця не збереглася – її замінила надбрамна мурована, на стіні якої видно дату «1867». Церква є пам’яткою архітектури національного значення. Зараз храм належить громаді ПЦУ.
Вірменська церква св. Григорія
Церква святого Григорія – пам’ятка архітектури місцевого значення по вулиці Вірменській.
7 травня 1746 р. власником міста Августом Олександром Чарторийським був наданий дозвіл на зведення мурованої церкви. Будівництво завершили через вісімнадцять років стараннями священника Деодата Горбаза. 11 вересня 1791 р. відбулося урочисте освячення. У 1828 р. інтер’єр церкви прикрасили різьбою, настінними розписами та своєрідною декоративною ліпниною. Аскетичну зовнішню красу храму вигідно підкреслюють декоративна башточка-сигнатурка над нефом, пілястри тосканського ордеру центрального фасаду, трикутний фронтон з глухою арочною нішею, широкий лобовий карниз і декоративні скульптурні щипці по кутах фронтону. Храм є прикладом сакральної архітектури періоду бароко з ремінісценціями попередньої епохи.
Костел святих апостолів Петра і Павла
Пам’ятка архітектури національного значення вулиці Братів Лепких.
У 1590 – 1600 роках Адам Ієронім та Катерина Сенявські побудували парафіяльний костел Різдва Пресвятої Богородиці. Він збудований у готичному стилі за проектом Павла Влоха (відомого як Римлянин), але з часом з’явилися риси бароко. До оздоблення костелу приклав руку талановитий скульптор Іоан Пфістер. Портал, арка з розетками, різьблені колони, вкриті рослинним орнаментом та зображеннями ангелів і гербів Сенявських, і тепер зачаровують відвідувачів. 1996 року костел повернуто римо-католицькій громаді міста й освячено під назвою святих апостолів Петра та Павла. Здійснено відповідні ремонтні роботи в інтер’єрі, перекрито дах, відновлено каплицю у південній частині подвір’я. Відновлено фрагмент цінної фрески з гербовими картушами над вхідними дверима. Нині це – повноцінно діючий парафіяльний костел. Костел визнаний пам’яткою архітектури національного значення.
Ще дві пам’ятки архітектури національного значення знаходяться в селах, що належать до Бережанської громади.
Костел Успіння Діви Марії
Зведений у 1367 році та озташований в селі Біще.
Храм був збудований у готично-ренесансному стилі, з елементами романської архітектури (у нижній ярус оборонної вежі вписано портал). Ренесансний декор репрезентований у вигляді білокам’яних різьблених порталів, які прикрашали склепіння.
Велике враження справляв також інтер’єр костелу, який був насичений скульптурними зображеннями й декоративною ліпниною. Внутрішня аркада створювала відчуття захоплення, величі та підсилювала естетичну ефектність приміщення. Важливим елементом костелу в с. Біще є його яскраво виявлена обороноздатність. Твердий, тесаний та добре припасований камінь, з якого складалися його стіни, унеможливлював ефективний обстріл і, як наслідок цього, ефективний ворожий напад. Споруда була оточена кам’яним муром і, можливо, земляним валом.
З тієї ж, обороноздатної, причини костел виділявся вікнами романського стилю, які були найбільш пристосовані до потреб фортифікаційного характеру, як і взагалі романський архітектурний стиль.
Відреставрований костел освятили 26 липня 2015 року.
Церква Різдва Христового
Розташована в селі Урмань й зведена у 1688 році.
Але будувався храм в іншому місці, в селі Дністрове Івано-Франківської області, або, як тоді називали, на Покутті, і перевезена в Урмань волами, зібрана на місці, де планувалось будівництво нової церкви. Перед будівництвом нової мурованої церкви, стару пересунули на нове місце, де вона знаходиться і сьогодні. Дата «1688», яку вирізьбили на надпоріжнику дверей, вказує на рік будівництва дерев’яної церкви. В кінці ХІХ ст. з північного боку вівтаря добудували ризницю.
Банк
Пам’ятка архітектури місцевого значення 1910 року по вулиці Банковій.
У 1910 році навпроти будинку повітової ради, за планом одного з найвідоміших львівських архітекторів кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Іполіта Слівінського, була зведена будівля Ощадної каси. У 1927 році назву було змінено на Комунальна ощадна каса Повіту Бережанського. Першим директором каси був Фердинант Мареш. До 1939 року в залі засідань знаходилась цінна галерея картин.
Будинок «Рідної школи»
Двоповерхова асиметрична будівля «Рідної школи» по вулиці Шевченка – яскравий представник класичної архітектури з етнічними мотивами оформлення центральних фасадів. Споруджена в сер. ХІХ ст. (близько 1815 р.). Спочатку тут розмістилася лише канцелярія місцевої філії Українського педагогічного товариства. 13 жовтня 1922 року в будинку відкрито чотирикласну школу. У кінці серпня 1932 р. школу реорганізовано в п’ятикласну. На поч. 1930-х рр. будівлю значно перебудовано. Школа і філія Товариства «Рідна школа» продовжували залишатися в цьому будинку до кінця 1939 року, допоки не були ліквідовані радянською владою.
Вілла письменника і адвоката А. Чайковського
Вілла громадського діяча, поета та адвоката, який ще у 1890 році вів справи виключно українською мовою. Не помітити її, прогулюючись містом, просто неможливо. Будівля привертає увагу своєю формою та цікавою башнею.
«Католицький Дім»
12 червня 1898 року був незабутньою подією, що збереглася в пам’яті місцевої спільноти та поціновувачів оперного співу. Соломія Крушельницька, разом з хором «Боян» співала на бережанській сцені у залі «Католицького Дому», який збудував на початку 1890-х рр. римо-католицький парох Леонард Солєцкі. Це був досить великий будинок на той час, з чималою залою на 400-500 місць. Будівля збереглася і по нині на вулиці С.Бандери, біля Поліклініки. Концерт відбувся в рамках галицького турне артистки (окрім Бережан, ще у Стрию, Львові, Коломиї, Станіславі).
Бережанський став
Вперше історичні джерела згадують про нього в договорі від 23 грудня 1487 р., коли власниця навколишніх земель Анна Хухновська продала його міщанинові Петрові Тучці за 150 гривень. В наші дні став продовжує залишатися цінним природним шедевром краю, придатним для активного відпочинку.
Чимало пам’яток знаходиться за межами міста. Серед них:
Урочище «Монастирок»
На території урочища «Монастирок» знаходиться Хресна дорога та цілющі джерела (село Лісники).
Раївський парк
Пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. На території парку в 1966 році створений Бережанський дендропарк (статус із 1977 р.), який займає площу 5 га в селі Рай.
Мисливський палац Потоцьких
Пам’ятка архітектури національного значення, що знаходиться у Раївському парку. Зведений у др. пол. ХVIII ст. з ініціативи власниці навколишніх земель княгині Ізабелли Любомирської. Місцевий краєзнавець 1930-х рр. Станіслав Вишневський стверджував у своєму путівнику, що в палаці за часів Потоцьких були картини Матейки і Рембрандта. Бібліотека містила 3030 творів в 4032 томах, великий архів родинних документів та актів будівництва Бережан, починаючи з ХVI ст. Влітку 1892 року бібліотеку оглядав Іван Франко, який гостював у Бережанах.
Цілюще «срібне» Куропатницьке джерело
Це гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, що знаходитсья в селі Куропатники і яка з 1994-го року належить до природно-заповідного фонду України.
Славнозвісна гора Лисоня
Гора розташована поблизу Бережан та с. Посухів, на якій в 1916 році відбулося протистояння українського січового стрілецтва із московитськими окупантами. Символ боротьби українського народу за утвердження державної незалежності.
