Тернопільське культурно-просвітницьке товариство «Вертеп» відзначило 35 років від початку діяльності. З цієї нагоди в обласному краєзнавчому музеї провели захід “За Різдвяною зорею” та відкрили виставки, – розповіла завідувачка відділу науково-просвітницької роботи музею Оксана Гулик.
В експозиції світлини з фольклорного свята «Гаївки», проведення свята Івана Купала, святкування Шевченківських днів. Цікавими і неповторними є авторські листівки-батики на різноманітну тематику, «Літопис товариства «Вертеп», матеріали науково-практичної конференції «Духовні скарби українського народу в житті молоді».
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Мотиваційні фрази що рятують військових на полі бою
«Члени товариства «Вертеп» – це віддані патріоти, які завжди стояли на захисті національних інтересів та культурних цінностей. Вони є активними учасниками усіх культурних заходів, які спрямовані на підтримку української ідентичності та мови. Члени товариства відомі своїм великим внеском у розвиток культурного життя Тернопільщини та всієї України», – каже Оксана Гулик.
Також організатори заходу розповіли, як народилося товариство «Вертеп»:
«Василь Когут і Роман Олещук хотіли відтворити в Тернополі різдвяне дійство. Їх підтримали студенти Тернопільського педінституту, склали сценарій, провели репетиції і 2 січня 1989 року в актовій залі цього закладу показали вертеп. Згодом студенти організували вертеп у центрі міста. 23 лютого в Тернополі народилося культурно-просвітницьке товариство «Вертеп», його метою було відродити народну творчість, звичаї, святкові обряди. Однак, учасники зіткнулися з опором радянської влади, яка протидіяла задуму, бо йшлося про дійство з церковним елементом і масову акцію водночас. Відтоді вертепівці організовували багато заходів: святкування 175-ї річниці від дня народження Шевченка, водили гаївки у парку «Сопільче», відтворювали весільні обряди і забави на Івана Купала, ініціювали панахиду на могилі січових стрільців. Щороку до товариства долучалися більше людей. Для порятунку народної спадщини вертепівці організовували фольклорно-етнографічні виїзди й експедиції пам’яті військових героїв. Видали чимало збірок фольклору».