Сьогодні, глибокошановні земляки, поведу мову про село Рудки, яке розташоване на автотрасі Сухостав-Хоростків в Тернопільській області. Населений пункт з однойменною назвою ще знаходиться також на Львівщині – місто Рудки на Самбірщині. Поселень із назвою «Рудка» в Україні налічується 19, вони розташовані в 12 областях України, а в Тернопільській – 2.
Першою писемною пам’яткою про Рудки, мабуть, був «Географічний словник королівства польського та інших слов’янських країв” (11 том, 1890), де також наведено письмові дані про с. Сухостав. Про с.Яблунів у Львові зберігається грамота, за якою польська королева Ядвіга та її чоловік король Ягайло віддали яблунівські землі в 1414 році в користуванні своєму васалові Петру Добковичу.
Перегляньте також:
- Герой Павло Савка назавжди повернувся додому на Тернопільщину
- Новий СТАЛКЕР? Та ні! Нова базова військова підготовка
Треба зрозуміти, що наші поселення вже давно існували, про що свідчать археологічні розкопки, а письмом зафіксовані значно пізніше. Наприклад, урочище Берестки в Сухоставі діяло ще в 5-3 тисячолітті до Різдва Христового – за часів Трипілля. Дані розкопок археолога В.Кравець у цьому урочищі за 1952 рік.
Про життя на землях недалеко Рудок свідчать розкопки 1889 року польського археолога Голфрида Оссовського , він розкопав курган з вапняними, порізаними плугом,плитами. Плуг також порізав кістки, між якими був глиняний посуд і одна бурштинова прикраса…Також цікаво, що десь на початку 13 століття Рудки були повністю знищені під час нападу монголо-татарських завойовників. Тоді поселення знаходилося вздовж струмка Рудка і тягнулося, починаючи від р.Стрілки, до вікнин…
Наші пращури поселялися на землях між річками Серет і Збруч у вигідних для життя місцях, де були родючі поля, вода і ліси…Тут було все, що потрібне для людського життя – харч, вода, дрова для приготування їжі та зведення жител. Крім землеробства, люди займалися рибальством і збиральництвом.
Село Рудки розташоване поруч сухоставських урочищ (на заході) Мала та Велика Руда. А його назва походить від слів «руда» і «рудка», що означають «іржаве багно, болото». З північної сторони села колись була болотяна місцевість. Сьогодні зарибнені два ставки, рудчани мають можливість вирощувати водоплавну птицю.
Село Рудки адміністративно підпорядковане яблунівському староству Копичинецької ОТГ, а землі належать Хоростківській ОТГ.
Судячи по знайдених речах побуту, перші поселенці сіл-побратимів Рудок, Сухоставу та Яблунева проживали родинами у різних урочищах нинішніх поселень. Тільки часті наскоки ворожих племен заставили з літами їх жити компактно…
Рудки межують із землями Хоросткова, Увисли та Яблунева. До найближчої залізничної станції Хоростків буде до 5 км та 3-3.5 км до Сухоставу та Яблунева.
КІЛЬКА ІСТОРИЧНИХ ФАКТІВ
…У 1434 р. Східна Галичина та Західне Поділля були приєднані до Польщі. Діяло Теребовлянське староство, від 16 століття – повіт Галицької землі Руського воєводства. Місто Теребовля в 1387 році отримало магдебурзьке право, Чортків – у 1532, містечко Сухостав – у 1553, Хоростків – у 1579.
У 1557 році польський король Сигізмунд ІІ Август, правив від 1530 по 1572, та великий князь Литовського князівства (1548-1572) з династії Ягеллонів видав «Уставу на волоки». В цьому документі зазначалося, що треба закладати фільварки при дворах і замках, неродючі землі віддавали людям. Почав згодом діяти яблунівський фільварок, а з часом і рудецький.
З 1 липня 1569 року всі землі нинішньої Тернопільщини належали Речі Посполитій, 18 вересня 1773 р. було створено коронний край Королівства Галичини і Володимирії з центром у Львові. З 1782 р. край був поділений на округи («циркули»). Від 1788 р. діяв Чортківський округ. Наступний адміністративно-територіальний поділ краю майже всім відомий…
…Землі наших сіл Рудки, Сухостав та Яблунів передавалися тодішньою владою з рук у руки. Останніми власниками за Польщі були Дзєдушицькі (від 1786 – граф Тадеуш Дзєдушицький, потім його дочка Флорентина, а після її смерті – прийомний син княжної Йоан Корчак-Хоїнський Дідушицький).
Будівництво залізниці Тернопіль- Хоростків-Копичинці-Чортків, що поруч Рудок, було закінчено в 1896 році. Переказують з уст в уста, що один із робітників на будівництві залізниці знайшов золотий скарб – таланти. Скоро став багатим. Люди прозвали його і синів Талантами.
За часів Польщі жителі Рудок ходили до сухоставської церкви, померлих хоронили на цвинтарі Сухоставу, потім стали парафіянами яблунівської церкви і захоронення проводяться на яблунівському цвинтарі.
1912 року дідич Корчак-Хоїнський-Дідушицький збудував польську школу на віддалі кілька метрів від яблунівської церкви. З 1 квітня 1913 року у церкві служив греко-католицький священник о.Йосиф Фацієвич. Він також виконував обов’язки декана Гусятинського деканату до 1928 року…
До Сороки через землі біля Рудок у 1943 році прорвався легендарний Сидір Ковпак, який повертався з карпатського рейду (зі спогадів яблунівчанина Волошина, який супроводжував Ковпака з побратимами до часу сутички з озброєними німцями, які прибули з рудецького фільварку). Княжна Ф.Дідушицька-Ценська (1851-1922) запросила до Яблунева польських сестер-служебниць, які, за словами старожилів, проживали в будинку на хуторі Рудки.
До 1939 р. хутір Рудки підпорядковувалися гміні с. Сухостав. У 1958 р. (в часи СРСР) цьому населеному пункту надано статус села.
На фронті часів Другої світової війни пропав безвісти житель Рудок Афтанащук Теодор, син Матвія, 1906 року народження. Був мобілізований у 1941 р. Солдатською вдовою залишилася його дружина.
До 2006 р. жителі Рудок працювали у відділку дослідного господарства Подільської дослідної станції. Доглядали ВРХ, гусей…Їм збудували приміщення під клуб, в якому справляли урочисті події.
Продукти у 1980-х купували у місцевому продуктовому магазині, потім – у кіоску… У 2007 р. населення Рудок складало 68 громадян, згодом – 48.
До 2018 Рудки підпорядковувалися Яблунівській сільській раді, з 2018 – Копичинецькій ОТГ.
Село газифіковано.
2009 р. відкрили й освятили капличку з фігурою Матері Божої.
P.S. Як живете, жителі Рудок, сьогодні? Можна доповнювати написане мною, а також додавати давні фотографії.