Українська мова належить до тридцяти найпоширеніших мов світу: солов’їною розмовляють понад 45 мільйонів людей.
Але наш мовний маятник знову хитається. Я б назвав ситуацію важкою. Якщо на початках великої війни громадяни намагалися перейти на українську мову, то настав момент, коли дехто почав прикривати свою лінь і небажання російськомовними воїнами на фронті. Але є факт: щоб не вивчити українську мову в Україні – треба дуже не хотіти.
Мова – це душа кожної нації. Нація має бути об’єднана в тому числі мовою. Україна є багатонаціональною, водночас майже 80% громадян ідентифікують себе як українці.
Ключове питання – воля і бажання лідера держави. Якщо особисто очільнику України українська мова «болить», то він дієво розвиватиме україномовний простір. Зайдіть до офісу Президента чи Кабміну: українську мову почуєш радше як виняток.
У зросійщених регіонах України лише громадянському суспільству впроваджувати українізацію вкрай важко. Промоутером має бути й місцева влада.
Я був єдиним з-поміж усіх очільників Донецької області, хто послуговувався виключно українською мовою та запровадив поняття «лагідна українізація».
Питання: як можна призначати керівниками області людей, які не «дихають» мовою своєї держави? Насправді українців на Донеччині багато, але люди були пригнічені. Донеччина дала Україні Анатолія Солов’яненка, Василя Стуса, Патріарха Філарета, Володимира Сосюру.
На моє переконання, потрібно щонайменш 10 років для впровадження української мови на всій території України. Необхідно задіяти комплексну систему державницьких, україноцентричних заходів.
Силові структури, державна служба, місцеве самоврядування, освіта, сфера торгівлі – тут має діяти державницька жорстка українізація. А щодо пересічних громадян потрібно застосовувати мотивуючу, лагідну українізацію. Приміром, місцева влада могла б при ОСББ запровадити курси української мови.
Освіта – виключно україномовна. Деякі виші відхрещувалися, мовляв готують іноземних студентів. Але ті ж китайці чи японці залюбки вивчають українську.
Коли 2015 року я прийшов не посаду керівника військово-цивільної адміністрації Донеччини, там було 52% україномовних шкіл. Через три роки, коли йшов з посади, – вже 92%. І тоді ще Закону про мову не існувало.
Потрібне високоякісне українське кіно, гонорова українська пісня, серіали з добірною літературною мовою.
2016 року я запросив усіх голів районів і мерів Донеччини на свято Купайла у Немиринці. Уже 2017 року не було містечка на Донеччині, де б не відбувалися такі свята.
Гостро стоїть питання заборони московитської церкви, яка навіть в україномовних областях проповідує чужою мовою. Навряд чи під час гарячої фази війни доцільно жорстко впроваджувати українську мову в ЗСУ. Проблема – у військових академіях. Досі не розумію, чому багато співробітників СБУ послуговуються не українською мовою.
Звертаймо увагу на те, що дивляться наймолодші діти. Має бути українська книжка. Український мультфільм. Україномовні переклади шедеврів світової літератури. Переклади технічної літератури українською мовою.
Коли звільнимо Крим, то владу там має очолити архетипний українець, для якого українська мова і культура є однією з найвищих цінностей. Почати з дитячих садочків, з мультиків, дитячих книг. Далі – українізувати середню і вищу школу. Плюс широкі гастролі українських артистів, гуртів, поетів, письменників, гумористів. Через 10 років Крим почне розмовляти українською.
День української писемності та мови – привід загострити увагу на єдності й силі Української Нації. Утверджуймо свою мову й Україна стане об’єднаною та величною.
