Пам’ятка архітектури, яка зараз перебуває у напівзруйнованому стані. Це про каплицю-усипальницю графів Козібродських у селі Підгайчики на Тернопільщині.
Про історичну споруду пише видання Drymba.com – туризм та краєзнавство України.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
Каплиця-усипальниця графів Козібродських була збудована у 1885 р. і нині перебуває на старовинному цвинтарі, на невеликому пагорбі, з південної сторони при в’їзді у село. У кінці XІX ст. село Підгайчики належало графам Козібродським, які збудували чудовий палац у необароковому стилі і родинну капличку-мавзолей. Безпосередньо ініціативу зведення каплиці приписують графині Розі Козібродській. Певний час, до побудови місцевого костелу, вона використовувалась навіть як парафіяльний храм.
Герби над фасадом каплиці
Ця мурована каплиця-усипальниця збудована у плані невеликої прямокутної базиліки з півкруглою апсидою. Стіни зведені з червоної цегли, тиньковані. Споруда перекрита склепінням та двосхилим дахом із бляхи. Бічні вікна мають напівкругі завершення, така ж форма і у головного входу. Фасад у формі квадрата, увінчаного трикутним фронтоном з круглим віконцем. Але більшу частину його площі займає виражений портал, зовнішній контур якого повторюю лінію фасаду, а внутрішній – лінію дверей. Вхідні двері дерев’яні, швидше за все не ориґінальні. Півкругла апсида містить ще три вікна та масивні сталеві двері до крипти-підземелля. У підсумку – доволі типова і проста цвинтарна усипальня, котрих немало на теренах Поділля.
Над входом у каплицю розміщені сильно спрощені “малі” герби родів власників. Один із них – герб “Яструбець” Козібродських (хрест, вміщений у розвернену вгору підкову). Інший герб – австрійського роду фон Валліс (von Wallis), із котрого походила засновниця каплиці – вищезагадана графиня Роза Козібродська. Це – лев, підперезаний стрічкою. Обидва герби увінчані спільною графською короною. Герби з червоного каменю виглядають як нові, однак зустрічається інформація, що вони насправді і є новими, та уміщені сюди у 1990-х роках. Так це чи ні – нам достеменно не відомо.
Як уже згадувалось вище, навкруги і донизу по схилу розташований великий, однак погано збережений цвинтар. Навколо каплички сформовано величенький, дуже понищений часом, “сквер”. Це кам’яна, явно рукотворна прямокутна тераса, обведена муром зі масивних стовпців. Навколо ж самої каплиці висаджена група сосен, котрі за сотню років стали великими деревами і створюють неймовірну атмосферу краси та затишку, особливо сонячного літнього вечора. Тераса навколо вільна від поховань, на відміну від інших подібних каплиць, де могили розташовані майже впритул до стін.
На 2016 рік стан святині можна охарактеризувати як критичний. Дах (колись був покритий бляхою) завалився, очевидно дерев’яні конструкції намокли і прогнили, а от вежечка-сигнатурка з гострим шпилем та хрестом дивом все ще була цілою. Склепіння також на місці, однак без даху довго воно не протримається. Двері і вхід до крипти зачинені, що хоч трохи вберігає споруду від вандалів. По периметру тераси колись була і металева огорожа та брама, однак нічого із того не вціліло. Назагал, споруда усім своїм виглядом аж просить втручання реставраторів…
Каплиця-усипальниця графів Козібродських у селі Підгайчики Теребовлянської громади нині перебуває у напівзруйнованому стані і належить до пам’яток архітектури України. Крім цієї каплиці-мавзолею, тут можна оглянути чудовий палац графів Козібродських, старі цвинтарні фігури, а також – римо-католицький костел (1910 р., нині – церква), збудований у неоготичному стилі. Шанувальниками старовини слід неодмінно відвідати наступне у південному напрямку село Янів (Долину), котре окрім пам’яток, описаних на численних сайтах мандрівників, містить також цікавий старий цвинтар і каплицю-усипальню графів Скарбків та Лосів.
