У Тернопільському обласному художньому музеї дія виставка малярства Івана Хворостецького. Експозиція присвячена 145-річчю від дня народження митця.
На виставці представили 44 етюди, з них – 25, виконаних у Криму. Усі роботи названі й датовані автором.
Перегляньте також:
- “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”: Тернопіль вшановує кобзарів
- У Тернопільському художньому музеї відкрили виставку Рустама Давлетова “Килимові сни”
«Це переважно невеликого розміру (бл. 25 х 35 см) краєвиди, виконані олією на картоні. Сюжети – море і скелі: «Море», «Берег моря» (обидва – 1952), «Прибій» (1953), «Гора Аю Даг» (сер. 1950) та ін. У цих найпростіших етюдах присутнє авторське відчуття цінності найменшого куточка землі. Колірні вирішення етюдів досить різноманітні. У кримських пейзажах Хворостецький посилив і розширив свою кольорову гаму. Його палітра значно збагатилася і стала більш інтенсивною. Навіть набуваючи яскравості, колорит краєвидів залишився гармонійно-стриманим», – розповіли працівники музею.
Іван Хворостецький народився 18 квітня 1888 року в селі Юридики біля Почаєва. Перші кроки в малярстві зробив в іконописній майстерні Свято-Успенського собору Почаївської Лаври. Згодом розписував церкви на Полтавщині, Київщині. Навчався у Київському художньому училищі, Петербурзькій Академії мистецтв. Війна та революція не дозволили продовжити навчання і Хворостецький повернувся до Києва, працював учителем малювання в сільських школах під Києвом. У віці 37 років вступив до Київського художнього інституту, викладав у Київському художньому технікумі, вів студію образотворчого мистецтва в Київському палаці піонерів. Також викладав у Київському інженерно-будівельному інституті та Київському художньому інституті. На початку Другої світової війни будинок у Києві, де жив митець, зруйнував вибух бомби. Всі довоєнні твори, за винятком чотирьох картин, які зберігались у Державному музеї українського мистецтва, згоріли. Хворостецький повернувся до рідного дому в Юридики. Щоб вижити, змушений був ходити до селян поденно: косити, жати, молоти і «уривками» малювати етюди. «Уривками», тому, що важка щоденна робота не залишала ні часу, ні сил. Адже йому було 60, і все, що доводилося робити задля шматка хліба, давалося дуже нелегко.
