Якби путін не був тією страшною потворою, яка несе загрозу всьому людству, за карколомним перебігом проявів загострення його психічного стану спостерігати було б навіть цікаво. І смішно…. Смішно – простим людям, цікаво – фахівцям з психіатрії.
На жаль, наш «герой» – не безневинний дурник, що ганяє по пилюці велосипедне колесо, викликаючи посмішку у перехожих. Путін – кривавий диктатор величезної, схибленої, як і він сам, країни, який на догоду своїй зруйнованій психіці розпочинає злочинні війни та нищить усе, до чого можуть дотягнутися його криваві лапи. Він, як і сільський дурник, теж грається з колесом. Але у його виконанні такі «ігри» несуть біль, страждання та смерть, бо він «грається» з колесом історії, намагаючись зупинити його та повернути назад…
Перегляньте також:
- Путін шкодує про початок війни проти України, – Лукашенко
- Путін у свій день народження запланував гучну зустріч: подробиці
Святкування 350-річчя російського імператора Петра І викликало чергове загострення хвороби вщент зруйнованої психіки путіна. Забувши на деякий час про «лаври» Наполеона та Гітлера, путін усвідомив себе реінкарнацією Петра та «вдягнув» на себе усі його «досягнення та звершення».
На зустрічі з молодими підприємцями росії, «великий історик» путін знову дав мастер-клас хворобливих фантазій по викривленню історії та відвертій брехні. Нарешті вивчивши, що Північна війна продовжувалася 21 рік, а не 7, як колись він сам стверджував у своїй псевдоісторичній маячні, путін почав шукати історичні паралелі тих подій і сучасності. І знайшов… У стані психічного небуття це зробити дуже легко.
І ось уже він (ВІН! «герой-визволитель»!), як і Петро І, не анексує території інших країн, а «захищає росію», відновлюючи «історичну справедливість», не «захоплює», а «повертає» споконвічно «расєйські» території до «рідного лона». Зараз, як і «тоді», «проклята Європа» не визнає приєднані дурною силою території як «расєйські».
«На нашу долю теж випало повертати та зміцнювати», – запевняє слухачів, які ледь стримують посмішки зневаги до оратора, «втративший берега» недоімператор.
Відверте здивування викликає той факт, що досі путін не проголосив себе «Божиею милостию мы, пресветлейший и державнейший великий государь и великий князь володимир володимирович всея Великия и Малыя и Белыя России самодержец: Московский, Киевский, Владимерский, Новгородский, царь Казанский, царь Астраханский и царь Сибирский, государь Псковский, великий князь Смоленский, Тверский, Югорский, Пермский, Вятцкий, Болгарский и иных, государь и великий князь Новагорода Низовские земли, Черниговский, Рязанский, Ростовский, Ярославский, Белозерский, Удорский, Обдорский, Кондийский и всея северные страны повелитель, и государь Иверския земли, Карталинских и Грузинских царей, и Кабардинские земли, Черкасских и Горских князей и иных многих государств и земель Восточных и Западных, и Северных Отчичь и Дедичь и наследник, и государь и обладатель».
Це б повністю відповідало психічному стану хворого керманича, який ототожнює себе з історичною персоною Петра…
На жаль, як би не намагався путін уподібнитися «Імператору Всія русі», за своїми злочинними вчинками він є лише його антиподом для розвитку росії.
Петро І «пробив вікно у Європу», свіжий вітер з якого хоча б трохи розвіював російський сморід. А путін це «вікно» зачинив і забив цвяхами. Тому росіяни приречені коротати свій вік у якості «недоєвропейських напівазіатів», якими вони, по суті, і є.
Краще б «геніальний головний історик сучасності» вивчив та осмислив хоча б декілька цитат «великого полководця та державного діяча» Петра І. А, між тим, Петро І казав, що «потрібно мати на битві перед очима вашими ПРАВДУ». Яку «правду» мав перед очима кремлівський диктатор, спрямовуючи свої орди на Україну, благословляючи на звірства та військові злочини, – здоровому глузду не зрозуміти. Ніколи! Як не зрозуміти ніколи хворому розуму путіна, що дозволив Бучу та Маріуполь, ще один вислів обожнюваного ним Петра: «Хто жорстокий – той не герой!»
Тож у путіна немає ніяких шансів залишити по собі навіть натяк на слід «героя-об’єднувача».
Єдиною пам’яткою його існування залишаться монографії вчених-психіатрів, затхле повітря зруйнованої країни жебраків – росії та люта ненависть українців, яким цей «доморощений Петро» намагався зруйнувати щастя.
