Військові росії у Маріуполі поширюють фейки для стимулювання антиукраїнських настроїв та формування громадської думки про відмову від евакуації.
Про це розповів радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.
Перегляньте також:
- Путін шкодує про початок війни проти України, – Лукашенко
- Внаслідок ДТП на фронті загинув Василь Паляниця з Тернопільщини
Основний фейк стосується того, що всі пенсії та соціальні виплати, що надійшли або зберігаються на банківських картках маріупольців, будуть направлені на користь ЗСУ, якщо їх терміново не зняти з рахунку.
Як зазначає Андрющенко, всі гроші на банківських рахунках українських громадян зберігаються і не перераховуються без їхньої особистої згоди ні на ЗСУ, ні на що інше. Право власності українців безумовне та захищене державою.
Ще один фейк, який розповсюджують окупанти, про те, що всі, хто залишається в місті, є злочинцями і підлягають арешту при перетині блок-посту на неокуповану частину України.
“Люди, які опинилися на тимчасово окупованій території, громадяни України не переслідуються за законом і головне – ми боремося щодня за загальну евакуацію для всіх маріупольців. А наш великий будинок Україна чекає на кожного з лагідними обіймами. Крім того, для кожного маріупольця окремо працює вже 4 муніципальні центри “Ямаріуполь” для надання всього спектра допомоги та адаптації при тимчасовій евакуації”, – пише радник мера Маріуполя.
Також військові росії поширюють чутки, що всіх чоловіків одразу мобілізують до української армії при перетині блок-посту на неокупованій частині України.
За словами Андрющенка, ніхто не вручає повістки у пунктах перетину лінії та навіть під час постановки на військовий облік. Більше того, навіть за бажанням на сьогодні не беруть у ЗСУ людей з Маріуполя, якщо вони раніше не проходили військову службу.Нагадаємо, раніше працівники Центру протидії дезінформації при РНБО України знайшли у соцмережах окупантів посібник для створення фейків проти України.
У статті радять, як дезінформувати людей та пояснюють той чи інший прийом, посилаючись на знання “української психології”. Серед запропонованих прийомів були такі.
Фейк має бути банальним. Щоб впливати на широкі верстви суспільства, не потрібно вигадувати нічого надприродного.
Найкраще додати навіть трохи абсурду – “Націоналісти в Україні розпинають російських дітей”. Фейк повинен мати у собі сильний меседж і залишати простір для своїх фантазій – Мер – російський шпигун.
Фейк має враховувати місцеві особливості. Вірогідності йому надає прив’язка до місцевості – “У селі Іванівка російські танки”. Багаторазове повторення. Написане трьома людьми у чаті вже стає істиною. А якщо додати сакральне “Влада всім бреше!”, то цей фейк не спростує жодного аргументу.
Наприкінці путівника міститься чіткий заклик окупантам створювати фейки та поширювати у соцмережах України.
