Три скелети та череп молодої свині, що ще нам відомо про знахідку у Білобожницькій громаді, про це йдеться на профілі громади у мережі Фейсбук.
Мали змогу поспілкуватися із археологом, дослідником старожитностей, фортифікацій та топоніміки краю Володимиром Добрянським, який був присутній під час розкопок давнього артефакту у вівторок.
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Що це за культура кулястих амфор? Чи були раніше виявлені аналогічні поховання у нашому краю? З чого можна зрозуміти до якого періоду відноситься дана знахідка? Та ще про багато цікавих фактів, розповів нам пан Володимир Добрянський.
– Пане Володимире, вчора Ви були присутні разом із директором Тернопільського обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини Мариною Ягодинською та археологом із Заложців Василем Ільчишиним. Чи могли б Ви нам розповісти про дану знахідку, та й взагалі про культуру кулястих амфор?
– Культура кулястих амфор датується III тисячоліттям до н.е., тобто вона відноситься до періоду доби пізньої міді. ЇЇ носії просунулися із території Західної Європи (це Міжріччя Вісли і Одру) на територію України. На теренах нашої держави дана культура була поширена до Дніпровсьокого Правобережжя.
– Чи на теренах Чортківського району були раніше виявлені сліди даної культури?
– Так, старожитності культури кулястих амфор, досліджено у с. Великі Чорнокінці, там 1877 році проводив обстеження професор Краківської академії наук Адам Кіркор. Відомо, що в 1912 році аналогічне скринькове поховання було виявлено в с. Улашківці, а 1965 р. поблизу с. Нагірянка було поруйноване під час сільськогосподарських робіт поховання (досліджено В. Савичин). Також, нам відомо, що на території Білобожницької громади раніше було виявлено аналогічне поховання у с. Звиняч в 1928 році, але на превеликий жаль виявлені матеріали не збереглися, так як їх розікрали. Лише у фонд Краківського археологічного музею, із даного поховання потрапила крем’яна сокира.
– Пане Володимире, почому можна одразу вказати добу археологічної знахідки?
– Найперше, це видно по кераміці, адже кераміка є індикатором того чи іншого часу. Матеріал із чого був виготовлений посуд, його орнамент, форма – це все говорить нам про період, добу. Наступне, що має велике значення – аналіз на вміст органічних та неорганічних решток в структурі глиняної маси з якої виготовляли посуд.
– Чому саме посуд клали у гробницю із тілом небіжчика?
– Посуд він має ритуальне значення, адже це ритуальний супроводжуючий матеріал, який був у релігійному світогляді тогочасного населення.
– Що саме було знайдено у гробниці?
– Було виявлено три скелети, вісім посудин, дві крем’яні сокири, крем’яне долото, кістяну проколку та дві кістяні пряшки від пояса, а також череп молодої свині. Виявлені людські скелети передано на експертизу в Інститут археології НАН України у відділ антропології, що у м. Київ. Там же встановлять точний вік та стать людини, а також можна завдяки експертизи встановити, яку людина споживала їжу, чим хворіла при житті, та навіть константувати причину смерті.
– Цікаво, чому саме череп свині знаходився у даному похованні?
– Голова свині була в якості супроводжуючого матеріалу, де в потойбіччі небіжчик міг споживати її в якості їжі. Взагалі, свиня мала ритуально-магічне значення у віруваннях Євразійського континенту. Навіть у язичництві давніх слов’ян на наших теренах у похованнях знаходять ікла вепрів (дикої свині).
– Що можете сказати стосовно плит?
– Незважаючи на те, що це був період пізньої міді однак цей матеріал (мідь) був надзвичайно рідкісний і дорогий в той час. Тому в переважній чисельності люди використовували крем’яні, кам’яні, кістяні, знаряддя праці. Слід відзначити високу майстерність тогочасного населення, які у кар’єрі добували камінь-пісковик, вдало витесували плити і під час будівництва цих скриньових гробів припасовували одна до другої, так що щілини були не значні. Тому, навіть за V тис. років поховальна камера була пустотілою земля немала змоги потрапити крізь щілини.
– Чи були ще виявлені подібні захоронення у наших краях? І чи вони стосувалися тільки культури кулястих амфор?
– Варто почати з історичної довідки, бо на нашій території було три різночасових археологічних культури, які ховали небіжчиків у кам’яних гробницях. Такі поховання властиві власне культурі кулястих амфор, у добу пізньої бронзи носіям комарівської культури та у давньоруський час XII-XIII cт.. Щодо останніх, поховання яких локалізуються в Межиріччі Збруча – Серету – Стрипи. Стосовно комарівської культури, то в 1925 році польський археолог Ю. Костржевський у с. Білий Потік, досліджував могильник цієї культури. Ним же і була виділена окрема “білопотоцька локальна група” комарівської культури.
Щиро дякуємо пану Володимиру за приємний діалог та за можливість краще дізнатися про знахідку давньої культури кулястих амфор у полі с. Білий Потік приналежного до Білобожницької громади, Чортківського району.
Не можемо не подякувати нашому земляку, працівнику ПАП «Дзвін» Олегу Когуту, який і був тим трактористом, що виорав давній артефакт у полі свого рідного села Білий Потік. Дякуємо йому за те, що прийняв правильні дії та виявив свідому громадянську позицію, повідомивши в правоохоронні органи.
Наша земля не тільки родюча але і багата на різні артефакти, які і до сьогодні вражають.
Фото Івана Стрільчука
