Тернопільський міськрайонний суд 17 березня розглянув кримінальну справу щодо водія маршрутки, який скоїв автопригоду зі смертельним наслідком.
Нагадаємо, 10 вересня 2020 року у Тернополі на проспекті Бандери водій маршрутного автобуса допустив наїзд на чоловіка, який рухався дорогою за допомогою моноколеса.
Перегляньте також:
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
У результаті ДТП 43-річний чоловік, який рухався за допомогою моноколеса, отримав численні травми і помер у кареті швидкої медичної допомоги.
За результатами слідства, аварію спричинив водій маршрутки, який був не достатньо уважним за кермом та спричинив зіткнення, перелаштовуючись із лівої смуги руху на праву, не пропустивши при цьому чоловіка на моноколесі, котрий рухався правою смугою.
Відтак, водія маршрутки обвинуватили у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального Кодексу України (скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила смерть потерпілого або тяжкі тілесні ушкодження).
Санкція статті передбачає покарання від 3 до 8 років позбавлення волі.
Обвинувачений – уродженець Козівського району, має на утриманні дочку, яка є інвалідом з дитинства. Працює водієм з 1985 року.
У судовому засіданні водій маршрутки свою провину визнав.
Пояснив, що їхав лівою смугою, так як на правій смузі були припарковані автомобілі. Відстань між автобусом і припаркованими автомобілями була маленька, автомобіль між ними б не проїхав. Тому, перелаштовуючись потім на праву смугу, водій приділив увагу пішохідному переходу, який був попереду, а відтак, не побачив людину, яка їхала на моноколесі і допустив на неї наїзд.
Обвинувачений визнав, що аварія сталася внаслідок його неуважності та порушенні ним правил дорожнього руху.
Водій у скоєному щиро розкаявся, просив його суворо не карати, не позбавляти волі, а також не позбавляти його водійський прав, оскільки він працює водієм, і це є єдиним джерелом доходу для нього. Крім того, у нього на утриманні дитина, яка є інвалідом з дитинства. Раніше до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягався.
Потерпіла сторона (родичі загиблого) в судовому засіданні заявила, що не має жодних претензій морального та матеріального характеру особисто до водія та просить призначити останньому покарання не пов`язане із позбавленням волі. Однак при цьому потерпіла сторона вважає, що водія необхідно позбавити права керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи, Тернопільський міськрайонний суд ухвалив водія маршрутного автобуса визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначив йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Але на підставі ст.75 КК України суд вирішив звільнити звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 1 рік іспитового строку.
Окрім цього суд ухвалив стягнути із винуватця ДТП в користь держави 16671 грн. процесуальних витрат пов`язаних із проведенням експертиз.
Слід зауважити, що при призначенні покарання для винуватців ДТП зі смертельними наслідками або з тілесними ушкодженнями для прийняття судового рішення важливу роль відіграє позиція потерпілої сторони.
Якщо потерпілі не мають претензій до обвинуваченого, тоді замість реального тюремного покарання порушник може надіятися на отримання звільнення від відбування покарання з іспитовим терміном, що власне і було застосовано в даному випадку щодо водія маршрутного автобуса.
