Колись ще школяркою не раз зачудовувалася дитячими журналами «Малятко» та «Барвінок», зрідка дописувала туди. Вони назавжди залишаються для мене особливим острівцем творчості, який колись несподівано відкрився і «розпростер свої обійми». Подібні відчуття огорнули, коли взяла до рук поетичну збірку учнів та вчителів Тернопільського ліцею №21 спеціалізованої мистецької школи ім. Ігоря Ґерети.
«МИ Є!» – ось така її всеохопна назва. Викликає порівняння, хіба що, з веселкою на небі. Мабуть ще й тому, що вона (веселка) зображена на обкладинці. А там, окрім неї – щасливе вогнисте дівчисько із веснянками на щічках, слоненя, зорі, місяць і… книга. Авторка обкладинкової ілюстрації 14-річна Діана Василькова. Перегортаю сторінку, а там замість епіграфа впадає в очі великий заголовок «Мрії надихають. Мрії здійснюють». «Ця книга – перші спроби наших учнів та педагогів на неозорому мистецькому шляху. Будьте благородні, будьте уважні, будьте щасливі. Наші діти сказали всьому світові: «МИ Є!» – написала у передньому слові директорка ліцею Марія Гудима. Вона ж й авторка ідеї та проєкту, редакторка. Руслана Яшкін, Наталя Писуляк, Світлана Кучер (літературне редагування), Таміла Мийник, Наталя Журавель, Марія Дуда, Уляна Хомяк, Лариса Ткачук (художнє оформлення). Збірка насичена кольоровими ілюстраціями, кожну супроводжують поетичні тексти. Вони різні за ритмікою звучання (силабо-тоніка, верлібри, білі вірші), але це прекрасна проба пера. Ось як радісно і піднесено звучить «Батьківська хата» у «виконанні» десятирічної Марти Жмуд: «Намалюю маму,/ Намалюю тата./ Біля хати – квіти:/Мальви та жоржини./ Ніби сонце, сходить /Соняшник за тином». Різнобарвна гама почуттів пронизує вірші, написані учнями різного віку: це і філософічні («Швидкоплинність часу», Наталія Шеліга, 15 років); громадянська лірика, любов до України та рідного краю. Найбільше представлена інтимна лірика, де йдеться про перші світлі почуття («Спогади про тебе» – Вікторії Товарніцької, 11 років, «Довго за тебе трималась», «Нескінченне, замкнуте коло» – Наталії Шеліги, «Невже ти мій?» і «Ти так зі мною граєш» – Наталії Войцеховської (16 років), «Люблю казати: все пройде, минеться» – Анни Кульчицької (14). Приємно здивувала учениця Діана Пастух (16), яка переклала вірш відомого американського поета Волта Вітмена «Паровозу взимку». Жанрова гама живописних малюнків розмаїта: модерн, імпресіонізм, портрет тощо.Серед їхніх творців Павлик Уляна (12), Анна Кульчицька (10), Олена Дмитришин (15), Анастасія Гуменюк (14), Анжела Межибродська (12), Анастасія Плавайко (9), Анна Кравець (12) та багато інших талановитих ліцеїстів, яких «згуртувала під свій дах» згадана літературно-мистецька збірка. Родзинка видання – компакт-диск, прикріплений до останньої сторінки.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Фото з архіву ліцею
