Корнель Філіпович народився у Тернополі, проте у рідному місті про нього досить довго не знали. Зараз його твори читають у всьому світі, а критики визнають їх актуальність, тож у рамках проєкту «Фронтера» команда зняла відеорозмову про митця.
Перекладач Юрій Матевощук та видавець Юрій Завадський чи не першими відкрили Корнеля Філіповича для українського читача. У відеорозмові згадують, що це трапилося ледь не випадково. Юрко Матевощук знайшов на полицях в друга книгу «Провінційний роман» й вирішив його перекласти. Власне, він почав досліджувати й життя письменника. Цьогоріч завдяки підтримці Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку у видавництві «Крок» вийшли два романи автора у перекладі Юрія Матевощука – «Провінційний роман» та «Щоденник антигероя». Триває робота над третьою книгою авторки Юстини Соболевської «Мирон. Ілля. Корнель. Розповідь про Корнеля Філіповича».
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Народився письменник у Тернополі, проте після двох воєн того міста фактично й не залишилося. Є свідчення, що родина Філіповича мала будинок діда, який керував гімназією. Незадовго до народження Корнеля той помер, а всю сім’ю виселили. Тож говорять, що чоловік побачив світ в одному з тогочасних готелів.
Згодом його забрали до Цешина, а вже пізніше письменник перебрався й оселився у Кракові. За словами Юрія Матевощука, зараз твори Філіповича набули нового розголосу. Для прикладу, героїня «Провінційного роману» вживає певні речовини, аби позбавитися від небажаної вагітності. В час, коли у Польщі тривають мітинги проти заборони абортів цей твір знову на слуху.
Більше того, інші книги Філіповича теж перекладають у різних країнах, а нащадки автора й самі дивуються визнанню, яке прийшло до чоловіка після смерті.
Під час відеорозмови йшлося й про особисте життя письменника. Адже фактично він мав три любові. Дві офіційні дружини, а згодом довгий зв’язок з Нобелівською лауреаткою Віславою Шимборською. Власне, вона отримала премію вже після того, як її вчитель, наставник і близький чоловік відійшов у засвіти. Й була переконана, що він заслужив Нобеля більше аніж вона.
Юрій Матевощук зазначив, що пишається тим, що про Філіповича нарешті заговорили й у місті, де він народився, тобто у Тернополі.
Проект «Фронтера» відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку.
