Тепер так буде і надалі завдяки Тернопільській обласній ГО «Волонтери Тернопільщини», засновниками якої є заліщицькі волонтери, а головою Михайло Гушоватий.
Ось заліщани й відправились на передову війни з москалями 14 грудня не лище до своїх земляків, а також до бійців з Чортківщини, Теребовлянщини, Тернополя та інших. Повернулись звідти 18 грудня 2020 року. Поїздка пройшла без особливих пригод та екстримальних ситуацій, не рахуючи того, що на Полтавщині довелося замінювати вистрілене колесо вночі, те сталося від перевантаження буса. Також, за їх словами, погода не дуже радувала – був туман та ожеледиця, сніг. Волонтери побували в Луганській та Донецькій областях в такому складі: Ігор Федірко, Іван Оробчук , Андрій Красій та Михайло Гушоватий, троє з них водії так, що замінювали дорогою один одного за кермом та рухалися і вдень, і вночі.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Про гуманітарну місію розповів заліщицький волонтер Андрій Красій: «Почалася наша мандрівка з Луганщини і було дуже приємно бачити при в’їзді таблицю із надписом «Луганщина – це Україна». Я буду називати населені пункти, але це не означає, що там бійці служать, ні, щоб до них попасти, потрібно було перед тим домовлятися, а вже потім їхати на точки їх служби. Спершу ми завітали до знайомих у Старобільську, далі заїхали в Боровеньки Сєвєродонецького району до бійця з Теребовлі, якому пердали подарунки волонтери з ГО «Теребовлянська вежа». В Новотошківському Попаснянського району передали передачі бійцям з Рівного. На Донеччині першим було м.Торецьк, тут завітали до нашої давньої подруги, волонтерки Галини Студеннікової та до морських піхотинців. Передали всього по трохи від всіх, зокрема, подарунки на Миколая від освітян Заліщицького краю, з нашого аграрного коледжу – більше 25л вареників. До давньої знайомої, медички, Людмили Плаксіної, яка на передовій ще з початку війни і переважно з добровольцями, ми привезли спецзамовлення – медикаментів більше як на 6 000 гривень, що було можливим завдяки одній нашій землячці з Німеччини. В Авдіївці заїхали до бійців з ДУК «Правий сектор», з якими у нас давні дружні стосунки. Також побували в Пісках, а закінчили свої мандри у Мар’їнці. В Мар’їнку була передача від чортківських волонтерів, від ветерана АТО, а нині волонтера Романа Кулика. Правда, повертаючись, ми ще раз заїхали до земляків в Авдіївку, до 44 окремої артилерійської бригади, де і заночували другу ніч.
Нині на Сході слава Богу було спокійно, не так, як в 2014-2015 роках, коли лунали вибухи та над головами літали «Гради», адже зараз діє, так зване, перемир’я за Мінськими домовленостями. Проте хлопці впевнені в нашій остаточній перемозі та все чекають рішучих дій та наказів зверху. А нас, волонтерів, вони чекали і приймали з великою радістю та повагою, бо вісточка з рідного дому кожному до вподоби».
Пан Михайло Гушоватий передав щирі слова подяки від бійців ЗСУ та волонтерів: «Бійці передової війни з москалями, в кого ми побували цього разу, шлють надзвичайно щиру подяку всім небайдужим людям Тернопільщини за святкові подарунки! Окремо хочу передати подяку й від волонтерів нашим, Заліщицьким, освітянам, підприємцям, всім, хто вніс свою лепту в добру справу! Тільки в гурті та в єдності наша сила, краяни, тільки так ми переможемо в цій брудній війні! Слава Україні! Героям слава!»
До цього необхідно додати, що війна з московським окупантом триває вже шість років і кінця їй не видно через ті Мінські домовленості та стратегію оборони. Багато тисячолітня історія планети не знає ні одного випадку, коли б якась воююча сторона, обороняючись, перемогла. Хтось спалює мости життя, а хтось їх має ж відбувати знову, це без сумніву колись таки та здійснять саме українці, бо вони знають, вони впевнені: світло від сонця сяє одне для всіх.
Віктор Аверкієв, фото: Андрій Красій
