У відомій тернопільській медіа лабораторії ПК «Березіль» (керівник Оксана Ратушняк), знову добра новина: здійснено аудіо запис дитячої поезії на зимову тематику талановитої поетеси Тамари Гнатович.
Це твори із її поетичної збірки “Вірші про найкращі пори: від сніжинки до комори”. Начитала Irene Smile. Такі справи вкрай важливі й необхідні, адже це неабияка допомога в першу чергу для тих, хто причетний до інклюзивної освіти.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
До слова. Писати для дітей – це Сізіфова праця, яка потребує особливого стану душі: вселюбови , вседоброти, всерадости, а ще – бажання творити добро. Бо тільки тоді серце стає надчутливим до світу, до найменших його проявів. Відома тернопільська поетеса Тамара Гнатович – володарка такого серця. У її творах особливий казковий світ, де герої буквально пронизані моральними чеснотами. Відтак у них лагідні серця, щасливі усмішки і всеохопне бажання творити добро.
У творчому зажинку поетеси багатий урожай: шістнадцять книг для дітей і чотири для дорослих. Творчости поетеси притаманна особлива енергетика, адже її віршовані п’єси-казки про добро і доброту, доброзичливість, любов і повагу до батьків, бережливе ставлення до природи, про збереження традицій рідного краю. Пані Тамару часто запрошують на творчі вечори до бібліотек для дітей і дорослих. Її п’єси інсценізують на шкільних сценах. Письменниця постійно у творчому пошуку. Було б добре, якби її віршованими п’єсами зацікавилася театральна школа-студія «Мельпомена» (художній керівник Надія Шамрик). Для них це б була справжня знахідка!
У чому ж секрет творчости Тамари Ткачук? У її любові до рідного краю, до батьків, а передусім – до рідного отчого витоку з дивовижною і незвичною назвою Передмірка. І я на якусь мить уявила собі Тамариних пращурів: перш ніж щось робити, вони приступали до молитви. Не канонічної, а тієї, яка народжується в невидимих глибинах сердечного колодязя. Одним словом, мабуть, це про них відома українська приказка: «Сім разів відміряй, а вже потім – ріж». Насправді це своєрідна предтеча народження предковічної мудрості, яку вміє і має щастя черпати в Передмірці пані Тамара. Закодована мудрість нашого народу у дивовижний спосіб ще й досі збереглася у назві її рідного села. І не тільки. У самому імені авторки також криється пригорща ведичних знань. Судіть самі: Ра – бог Сонця, Мара – богиня Землі, Поєднання двох енергетичних потоків: земних і небесних. А якщо прочитати ім’я з кінця, то вийде слово – рама, що в перекладі із санскриту означає «той, хто несе радість і блаженство». Тамара Ткачук несе світові радість через поетичне Слово. І як з цим не погодитись?
