Упродовж останніх років в Україні впроваджується реформа інтернатних закладів – деінституціалізація (ДІ). Так, у 2017 році Кабінет Міністрів України затвердив Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей (закладів, в яких діти перебувають цілодобово), та план заходів з її реалізації, у якій підкреслюється, що найкращим середовищем для розвитку та виховання дитини є сім’я.
Що ж таке Деінституціалізація?
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Деінституціалізація означає такі зміни в системі захисту дітей, які б відповідали в пер шу чергу їх найкращим інтересам. Не секрет, що багато хто з нас вважає, що в інтернатах виховуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування. Однак, із 106,7 тисяч дітей в інтернатних закладах України, аж 92,3 % з них мають хоча б одного з батьків, а лише 7,7 % є сиротами чи дітьми, позбавленими батьківського піклування. Упродовж останнього десятиріччя більшість дітей потрапляє в інтернатні заклади тому, що їх батьки, а отже і вся сім’я потрапляє у складні життєві обставини (втрата роботи, погане матеріальне становище, хвороби, залежність від алкоголю чи наркотиків, внутрішньосімейні конфлікти, відсутність батьківських навичок тощо). Тому і вирішення ситуацій повинні бути такі, які б допомагали сім’ям зміцнитися і стати на ноги, для того, щоб вони могли виховувати своїх дітей у безпечних умовах, а не перекладати цю відповідальність на «плечі» держави – інтернатні заклади. У темі інтернатних закладів існує багато міфів та переконань, які рідко відповідають реальності.
Інтернати, як заклади групового виховання, почали створюватися після І-ї та ІІ-ї Світових війн, і як форми виховання дітей давно перестали бути ефективними. Упродовж останніх сорока-п’ятдесяти років з’являються результати багатьох досліджень, які підтверджують шкідливість впливу інституційних закладів на інтелектуальний та емоційний розвиток дитини (особливо малих дітей від народження до 6-ти років), а також те, що знає кожен з нас: кожній дитині для того, щоб розвиватися і рости потрібні люди, які її люблять та сприятливе розвиваюче середовище.
Отже, реформа системи інституційного догляду та виховання дітей не так про закриття інтернатів, як про створення і розвиток послуг підтримки сімей, які опинилися в скрутних обставинах, з метою збереження сім’ї для дитини, або ж влаштування дитини у сімейні форми виховання (опіка, прийомна сім’я або дитячий будинок сімейного типу, патронатна сім’я). Якщо ж перебування у власній сім’ї є небезпечним для дитини, а влаштування у сімейні форми не є можливим, то альтернативою має стати забезпечення дитині умов, наближених до сімейних, наприклад, влаштування до малого групового будиночку – невеликого закладу де максимум 10-12 дітей з індивідуальним підходом у роботі з дитиною.
Основним документом регіонального рівня, що передбачає реалізацію реформи системи інституційного догляду та виховання дітей, є Регіональний стратегічний план дій з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Тернопільській області на 2019 – 2026 роки, затверджений рішенням сесії Тернопільської обласної ради від 26 лютого 2019 року №1335.
Можна сказати, що суттю деінституціалізації – є допомога сім’ї у громаді, якнайближче до місця її проживання, для того, щоб діти могли виховуватись у своїх сім’ях.
Схожі реформи відбулись або перебувають в активній фазі у всіх країнах світу, в тому числі в Європі та більшості країн пострадянського простору.
Збаразька санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів Тернопільської обласної ради є пілотним закладом, який підлягає реформуванню.
Слід зазначити, що санаторна загальноосвітня школа-інтернат існує вже майже 60 років (з 1962 р.) і є закладом, який фінансується з обласного бюджету, хоча більшість вихованців живуть у Збаразькому районі та м. Збаражі. Початково школа-інтернат була створена для дітей, які мають ризик захворювання на туберкульоз або затухаючі форми туберкульозу, але згодом почала виконувати і соціальну функцію (хоча всі вихованці школи-інтернату мають хоча б одного з батьків або опікунів).
Над розробкою Плану трансформації Збаразької санаторної школи-інтернату працювала міждисциплінарна комісія, в яку були включені працівники закладу, управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації, районної та обласної служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і залучені експерти проєкту. При розробці плану реформування закладу враховувались вимоги як українського (Національної стратегії реформування системи інтернатних закладів на 2017-2026 роки), так і міжнародного законодавства (Конвенції ООН про права дитини). Важливими принципами у роботі міждисциплінарної комісії були: запобігання відділення дитини від сім’ї та інституалізації дітей молодшого віку, реінтеграція дітей у сім’ї та переведення їх у школи за місцем проживання, акцентування необхідності розвитку послуг з підтримки сімей на місцях замість влаштування на цілодобове перебування у заклад. В процесі роботи міждисциплінарної комісії було проведено розмови з персоналом закладу, аналіз та оцінку інфраструктури і будівель, а також оцінку потреб кожного вихованця, враховуючи його або її сімейну ситуацію.
Комплексний аналіз закладу, проведений у 2019 році показав, що у санаторній школі-інтернаті перебувають діти, які не мають особливих освітніх потреб, пов’язаних зі станом здоров’я (93% вихованців закладу). А за певних умов (наявність послуги підтримки сім’ї в громаді, послуги довозу до школи, групи подовженого дня у школах за місцем проживання) діти могли б проживати разом з батьками і або ходити до школи в своїй громаді, або вчитися в школі у Збаражі без цілодобового перебування. Окрім того, важливо формувати як у тих, хто ухвалює рішення на місцевому рівні, так і у батьків, розуміння шкідливості тривалого перебування дітей в інтернатних закладах, а також підвищувати рівень відповідальності громад за дітей, які в них зростають, і розвивати свідоме ставлення батьків до виховання власних дітей.
Розроблений План трансформації було затверджено сесією Тернопільської обласної ради (Рішення сесії 1460 від 14 листопада 2019 р.). У зв’язку з набуттям 18.03.2020 р. чинності Закону України «Про повну загальну середню освіту», рішення сесії Тернопільської обласної ради від 06 липня 2020 року №1662, було внесено корективи у План і вирішено трансформувати заклад у ліцей профільної освіти, у складі якого на перехідний період до 2024 р. забезпечити функціонування гімназії. Планується, що період трансформації санаторної школи-інтернату триватиме до 2024 р.
Створення профільного ліцею на базі санаторної школи-інтернату підтверджується актуальною потребою у такому закладі в районі та близьких громадах. Передбачається, що в ліцеї можуть навчатись діти з Чернихівецької об’єднаної територіальної громади, а також за умови організації доїзду шкільним автобусом чи використання пансіону й діти з Колодненської громади, а також населених пунктів, що розташовані у Лановецькому напрямку. Гімназія при ліцеї буде тимчасовою – це дозволить збільшити шанси альтернативного працевлаштування вчителів молодшої школи та завершити навчання дітям з початкової та середньої школи. Важливим питанням є організація довозу дітей у створений ліцей, тому необхідним є закупівля транспортного засобу для закладу, який буде надано завдяки зусиллям Управління освіти та науки Тернопільської обласної державної адміністрації.
Звичайно, процес змін є нелегким, тривалим і викликає багато питань чи сумнівів. Однак, варто пам’ятати про те, що у центрі реформування будь якого інтернатного закладу стоїть дитина та її індивідуальні потреби у доступі не лише до якісних освітніх послуг, але в першу чергу потреба зростати в стабільному позитивному сімейному середовищі.
Уляна ДОЛИНЯК,
експертка проєкту Мінсоцполітики «Реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області»
