Сюди люблять приходити у вільний час: діти – пофотографуватися, а вчителі – перевіряти зошити, чи просто – поспілкуватися. Найулюбленіший клас борщівських школярів ЗОШ І-ІІІ ступеня №2, де директоркою Оксана Дмитрівна Жолобанюк – кабінет зарубіжної літератури. Як на мене, то саме слово «кабінет» ніби звужує в уяві приміщення, про яке йдеться. Сюди б пасувало інше – світлиця. Бо саме воно якнайвлучніше характеризує згаданий клас, якому вже дванадцять років і який надзвичайно світлий у прямому і переносному значенні цього слова. Тут проходять всі уроки літератури та мистецтва. Учні залюбки сюди приходять і якнайбільше затримуються. Вони люблять бути у цьому кабінеті: тут затишно, світло і завжди – тепло. У тих, хто сюди вперше потрапляє, широко відкриті очі й море запитань. А як все починалось, розповідає «власниця» креативного кабінету, вчителька зарубіжної літератури, Ольга Сильвестрівна Чоловська:
– Кабінет зарубіжної літератури оформлявся у 2008 році до обласного семінару.Тоді ще в програмі не було такого предмету як художня культура чи мистецтво, а моя ідея полягала в тому, щоб показати літературу на тлі світового мистецтва. Я пропонувала зробити три арки: античну, класичну і модернову. Адже клас не безрозмірний. Наперед вже знала, що ніяких стендів не буде, та й сама ідея цьому сприяла. На той час було так: береш на себе підготовку семінару, тобі допомагають із кабінетом (у даному випадку – районний відділ освіти і спонсор бізнесмен). Художник Василь Стецько запропонував арки розвернути так, щоб можна було поєднати короб із портретами. Конструкції робили завгосп школи і вчитель фізкультури, художник розмальовував, мій чоловік кував полички. А я сиділа три тижні зранку й до ночі в школі: «збирала» наповнення кабінету, потім ходила до книжкових і подарункових магазинів… Долучилися педагоги під керівництвом директорки Оксани Дмитрівни – фарбували, мили, шили, чіпляли штори, роздруковували портрети, із старих парт робили нові… весело було.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
– У літературі ми більше згадуємо Європу, Америку, – продовжує Ольга Сильвестрівна, – а інші континенти мало помітні. Якщо брати за основу мистецтво, то потрібно й інші континенти згадувати. Отже, найдовшу (бокову) стіну ми віддали європейському мистецтву. І вхід у світ цієї літератури (двері в клас) – це Античність, потім Середньовіччя і Відродження, далі Просвітництво, разом романтизм і реалізм, і за рогом – модернізм. Далі перші письмена, Єгипет, Східна культура, Африка, Америка.
Освітній заклад знаходиться на території селища Цукрового заводу. Сам завод у свій час розформували і заводську бібліотеку віддали в школу. 167 томів – вершин світового письменства потрапили в школу (в кабінет), районний відділ виділив кошти на підбір книг. В основному це були енциклопедії з мистецтва, книги про художників, композиторів. У кабінет перекочувала половина домашньої бібліотеки пані Чоловської. Для книг під арками зроблена поличка. Дуже зручно, бо можна будь-коли оформляти її під уроки згідно згаданих епох.
У кабінеті для дітей існують свої правила: сідають там, де їм забажається. Місце закріплено за кожним від початку року і до його завершення. « Якщо після уроку бачу, що з партою щось не так, – каже Вчитель Гуманної Педагогіки Ольга Сильвестрівна, – йду до учнів того класу, який був на попередньому уроці, називаю лише парту. Наприклад: друга парта в середньому ряду і ВСЕ! Поки я повертаюся в клас, там вже порядок: прибрано, витерто, помито. На будь-якій перерві можна прийти в клас, навіть якщо мене там немає, взяти, що потрібно. Існує домовленість – все повертати в такому вигляді, як взяли. А як щось випадково розбилося, це навіть не обговорюється – відкуповується і ставиться на місце. Там, де красиво, шкодити не хочеться.
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
