Бути доступним для людей і нести Боже слово всюди – було ідеєю протоієрея Євгена Заплетнюка. Його дописи завжди приваблювали, тому що були щирі і без пафосу, притаманному багатьом людям, які пишуть чи проповідують на релігійну тематику. Були з почуттям гумору, без бажання образити людей за інакшу думку, а скоріше зробити своїми читачами, щоби разом досліджувати Боже Слово. Він був першим священником, хто в Україні створив україномовний релігійний блог, активнічав у соціальних мережах Фейсбук, Інстаграм, Телеграм.
І люди відгукувались. Писали, коментували, через месенджери передавали священнику імена тих, про кого просили згадати в молитві.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
З часом назбиралось матеріалів і для книги. “500 сучасних порад від консервативного священика” – книга побачила світ у 2019 році у видавництві “Єдина церква”.
Один з останніх дописів Євгена Заплетнюка: “Друзі, я офіційно переходжу на карантинний режим. Треба нарешті дописати нову книжку та відпочити від цієї суматохи. Кому щось треба, шукайте мене в Телеграмі. Цей акаунт не видаляю, бо на ньому висить кілька сторінок. Зустрінемось на Великдень, якщо доживемо,) Всім бобра! Лайкайте сторінку.”
Сам себе чоловік називав священником, публіцистом, міссіонером, першим україномовним священником-блогером в Україні. Панотець започаткував прямі трансляції-спілкування, які вів через Фейсбук.
Журналістам Євген Заплетнюк розказував, що свій блог веде давно, а після весняної недуги, коли писати стало важко, все частіше був змушений виходити в прямі ефіри. Саме там кожен мав можливість поспілкуватися із священником й задати онлайн різні питання, часом і такі, які не могли озвучити при зустрічі.
Після раптової смерті 42-річного протоієрея на його сторінках з’явилось багато дописів і коментарів людей, подібних на цей: “Вічна пам’ять! Хоч і особисто не знались, але в мережі Інтернет, я часто радилась з Отцем. Дуже сумно! Спочивайте з Богом!”
Про проблему коронавірусу і життя людей священник також писав у своєму блоці. І дав у притаманній йому манері 10 порад. Давайте перечитаємо, адже, навіть, пішовши з життя Євген Заплетнюк турбується про нас через своє слово.
У той час, коли, перебуваючи на карантинному режимі, весь світ сходить із розуму від неможливості розважати себе звичними способами, для православних християн час карантину співпав (на диво!) з часом Великого посту й найважчі, здавалося б, дні, за мирськими канонами, насправді стали чудовими моментами аби зупинитися в життєвому гонінні за земним щастям та ще раз подумати про свої життєві цінності та пріоритети. Чого нам бракує найбільше? Чого хочеться тепер понад усе? Як ми будемо поводитися в перші години після карантину? Куди побіжимо найперше? До друзів? До магазинів, на ринки? На шашлики? У бар, піцерію? Чи, може, все-таки до храму за святими Таїнствами і благословенням священника?
Двадцять днів, а це майже три тижні,- направду чудова нагода провести ревізію своїх щоденних звичок, переглянути, проаналізувати їх й, можливо, змінити ці звички або й відмовитись від них.
Протоієрей Євген Заплетнюк закликав: “Напишіть мені в приват, щоб дізнатись, що робити далі і як знайти потребуючих людей поблизу вас. Я сам це з заводоволенням роблю та навчу вас,
просячи про благословення та молитву. І так почавши розмову, зможете домовитись про коротку консультацію в скайпі чи месенджері фейсбук. Відеозв’язок – чудовий спосіб комунікації, зокрема із священником, звісно сповідь тут не можлива, поки що, але очний контакт важко переоцінити.”
Спочивайте з миром, Отче! Ваші дописи і книгу можна перечитувати багато разів, саме так люди продовживатимуть спілкуватись з Вами. Дописи Євгена Заплетнюка є і на сайті ТеНьюс.
