Гримайлів, селище міського типу в Гусятинському районі Тернопільської області, центр Гримайлівської об’єднаної громади, якій підпорядковані селище Гримайлів, села Білинівка, Буцики, Лежанівка та Оленівка. Старожили довгий час передавали повір’я, пов’язуючи назву Гримайлів з гриманням ткацьких станків та звуків кувалд у кузнях.
Замок на татарському шляху
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Старовинне містечко Гримайлів розташоване на південний схід від території природного заповідника „Медобори” в долині річки Гнилої. Найдавніша згадка про містечко датується 1590 роком. Гримайлів був розташований на “татарськім” шляху, по якому в Україну неодноразово вторгалися кочові племена. Для оборони від нападників були побудовані укріплення, одне з яких відоме в Гримайлові з XVI ст. Це був замок, оточений мурами. Його засновником вважається Мацей Лудзіцький. Пізніші власники заклали біля нього парк. Володіли замком Синявські, Любомирські, Ржевуцькі, Нікорович, від якого набули його графи Пінінські – останні власники Гримайлова. Замок мав вигляд великого квадрату з чотирма баштами по кутах. Південно – східна башта використовувалася як каплиця.
Неоготичний палац
В 1840 році Антим Нікорович перебудував зруйнований замок на палац. Під час перебудови було залишене одне північне крило замку і дві башти по боках. До східної башти була добудована годинникова вежа. З фронтової сторони, направленої на південь, добудовано ганок. В верхній частині він був розчленований пілястрами і великими арками, в яких прорізані вікна. На середньому полі фронтону знаходився герб власників Гримайлова. Нижню частину ганку утворювало п’ять півкруглозімкнутих арок. Стіни палацу вкривала гладка штукатурка, а всі сторони вінчав карниз. Вікна першого і другого поверху мали профільоване обрамлення. Башти були гладко штукатурені. Неоготичності додавали триярусні вікна годинникової вежі, з стрілчастим завершенням, а також фриз, який обрамляв вежу. Палац накривав чотириспадовий дах, покритий черепицею. Годинникова вежа мала куполовидний дах покритий бляхою, яку увінчувала куля зі шпицею, на яку під час проживання в будинку господарів, вивішувався їх родовий прапор.
Палац простояв без змін до другої світової війни. В 1944 році під час відходу німців бомба пошкодила західну частину ганку. По війні будинок був зруйнований, зараз залишилися лише руїни, які потребують консервації .
Гримайлівський парк
Парк зберігся краще. Після війни його переробили на громадський парк відпочинку. Сьогодні він є пам’яткою садово-паркового мистецтва. Простягається він з півночі на південь, займає площу 14 га. Ландшафт парку відносно спокійний, основна частина його розміщується на плоскому плато, лише північно – західна спадає до струмка. Планування парку вільне, тільки центральна частина має дещо регулярне радіально-центричне розміщення. Тут було зібрано багато видів дерев та кущів як типових для даного регіону, так і завезених звідусіль. Сьогодні тут ще зростають вікові: каштан кінський, липи, тополя біла, клени та явір гостролистий, ясени, сосни: європейська, звичайна, австрійська та Веймутова, ялини, а також багряник японський та горіх чорний. З кущів переважають калина, бузина чорна, бруслина європейська, обліпиха. Із західної сторони збереглася частина кам’яної огорожі, зі східної – в’їздна брама.
Гримайлів – мала Батьківщина Івана Пулюя
Ще одне визначне місце Гримайліва – пам’ятник бородатому добродію, місцевому уродженцю Івану Пулюю, вченому-винахіднику рентгенівських променів
Саме тут народився майбутній дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого у Європі електротехнічного факультету 2 лютого 1845 року.
У 1892 саме Іван Павлович опублікував схему-опис трубки, що випромінює Х-промені, які згодом були названі рентгенівськими. Пулюй першим у світі зробив “рентгенівський” знімок скелета.
А ще Іван Пулюй разом з Пантелеймоном Кулішем вперше переклали Біблію українською мовою. Є легенда, що перекладати Біблію українською мовою Пулюй вирішив саме після відвідин батьківської хати у Гримайлові. Мовляв місцеві селяни та парох благословили видатного українця на цю святу справу.
Як зараз виглядає Гримайлів
З замкових будівель лишилися в парку залишки брами, офіцина (сторожка) та пам’ятник-колонна без напису. Таблиця, що висить на брамі, повідомляє, що парк було закладено в першій половині ХІХ сторіччя і що він є пам’ятником садово-паркового мистецтва регіонального значення. Але жодна офіційна назва не може передати дух старовини Гримайлова. Місця, де воювали козаки Богдана Хмельницького, де народився геній української науки Іван Пулюй, де народилася українська Біблія.
Тож, подорожуй з Тернопільським! Відкривай Тернопільське!
