Заслужена артистка України Оксана Білозір, душа української пісні, як її ще називають, 5 грудня виступила із сольним концертом на сцені Тернопільського міського палацу культури «Березіль».
«Народжена Україною», співачка береже українську пісню, завжди співає від чистого серця та щирої душі, тому на концерт прийшло дуже багато поціновувачів її творчості.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Перед виступом пані Оксана зізналася, що Тернопільщина для неї – особлива. Це мала Батьківщина її батька, тому в серці назавжди залишилися щемні спогади про дитинство.
Як тільки зазвучала перша мелодія – зал поринув у затишну атмосферу і зарядився незвичайно теплою енергією. Співачка ніби огорнула присутніх крилами чудової мелодійної української пісні.
У кожної пісні Оксани Володимирівни – окрема історія, яку артистка перед виконанням розказувала, ділилася спогадами, доносила до слухачів важливі життєві істини. Лунали і давно відомі, улюблені багатьма пісні, і чудові ніжні композиції, що увійшли до нового диску співачки «Все для нас». Особливо зворушливо виконала співачка твори Ігоря Білозіра, бо хотіла, щоб «його душа витала в залі, а пісні звучали в серці». Наступного року композитору було б 65 років, а в цьому році минуло 40 років колись культовому гурту «Ватра», лідером якого був композитор, і який особливий також для неї, бо тут розпочалася її творча діяльність.
– На кожному концерті я співаю ці пісні, і скільки ще Бог дозволить мені виступати на сцені, стільки і далі їх співатиму , – сказала Оксана Білозір.
Пісню «Ніби вчора, рідна мамо…» присвятила матерям, які втратили синів на війні. Закликала присутніх пам’ятати, що загиблі герої віддали за нас найцінніше – своє життя. Проникливу, щемну до мурашок по шкірі «Чорну квітку» заспівала про «красивих юнок у жалобі», молодих дівчат, що втратили коханих, не спізнали материнства, а якщо й спізнали, то залишилися напівсирітками діти. Співачка розказала: «У Львові після повернення з АТО я побачила багато молодих жінок в чорному, в жалобі…з маленькими діточками на візочках…збагнула, що то українські вдови…серце кровило…я зрозуміла, що потрібна про них пісня, щоб не стирався з людської пам’яті їхній біль…таку пісню написав на моє прохання Петро Мага…я плакала, коли прочитала слова»
А люди в залі плакали, коли ця пісня звучала. Слухали і плакали стоячи…
Ще одним щемним моментом під час виступу пані Оксани було виконання пісні «Дві орелі», яку артистка виконала не на сцені, а в залі, запрошуючи при цьому до танцю присутніх чоловіків. Раніше, коли її батьки були на концерті, вона танцювала із татом, щоб таким чином душею повернутися в дитинство. Тепер, коли батьків немає серед живих, у залі два місця займають букети квітів. Незайняті місця у залі як пам’ять про незайняте батьківське місце у її вдячному серці…
Концерт закінчився знаковою для співачки, і для України піснею «Україночка», приспів якої разом з нею підспівували на сцені дітки.
“Не одні хани у полон мене брали, били-убивали, на чужину гнали…
А я не скорилася, із сльози відродилася…” , – пророчі слова цієї пісні.
Це про нашу країну. Вона не скориться – відродиться із сльози, із попелу війни, відродиться у слові та пісні, в яких нині особлива місія, і її гідно виконує Оксана Білозір. Треба справедливо зазначити, що вона справжній борець не тільки на культурно-мистецькому фронті. Вона – волонтер (сприяла визволенню більш як 300 солдатів), активний громадський діяч, політик, дипломат. Правдива Україночка – за це велика вдячність та шана співачці, за це оплески та квіти .
Враження від творчої зустрічі незабутні. Було надзвичайно душевно, лірично і патріотично!
Вікторія Дайвер
