«Прагни до вершин!» – девіз журналістського фестивалю «Буковель Натхнення», де мала честь побувати, зібрав більше сотні професіоналів зі всіх куточків країни. І молодих журналістів, і ветеранів професії. Досвід, новації, обмін думками – це так потрібно і на часі.
До вершин прагнуть усі. Але небагато тих, хто був там, на «вершині успіху». Переповідали мудрі люди, що в той день, коли людина візьмете на себе відповідальність за власне майбутнє і припинить шукати виправдання сумнівам, стане днем початку руху до вершин. Саме про тих, хто почав діяти за такими життєвими правилами, писали матеріали впродовж року журналісти зі всіх куточків країни за рубриками: «Дій активно, живи позитивно» та «Поспішай творити добро». Конкурс, у якому взяли участь майже 100 інтернет-ресурсів та друкованих видань із 20 областей країни, організований Українським журналістським фондом та Благодійним фондом Олександра Шевченка, підсумували в Буковелі на медіа фестивалі. У кожному матеріалі – приклади життєстійкості і жертовності, потреби вчитися, вдосконалюватися, творити добро, рости, але не тільки заради того, щоб порадувати найближчих людей, принести користь суспільству, а й щоб самому відчувати задоволення від свого поступу вперед. Чи до вершини. І не важливо, скільки тобі років. І не має значення, з яким статусом.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Прагни до вершин – сказала і я собі у горах чудового курорту Буковель. Бо за неповний рік, відколи востаннє була тут, побачила великий крок уперед у вдосконаленні туристичної перлини гірськолижного та СПА курорту України. Цей активний прогрес розбудови не лише гірськолижного курорту, а загалом регіону, започаткований Олександром Шевченком в найбіднішому колись селі Карпат, тепер не тільки в учасників фестивалю викликав приємне подивування, а й великої кількості туристів з Європи. Для багатьох з них Буковель став точкою на карті зимових вакацій, місцем, де можна чудово покататися в Карпатах та відпочивати з гарним сервісом. Недаремно більшість подібних курортів Європи вже мають Буковель за конкурента. Але й в літній чи осінній час ця місцина просто вражає колоритом, зручністю, безпекою і особливою природньою красою. Та професійним, дбайливим і фаховим підходом до кожної деталі менеджменту.
Журналістський фестиваль «Буковель Натхнення» розпочався не лише сонячною, практично літньою погодою та чудовим настроєм, а й насиченою майстер-класами, виступами, лекторіями, тренінгами програмою. Тут насправді було цікаво. Ранок журналістів починався з універсальної йоги. А далі лише встигала знайомитись з наступною локацією і черпати знання та емоції для особистісного розвитку.
Якщо усе, що пишеш не перетнуло твоє серце, найвишуканіші слова не донесуть людям ні твоїх думок, ні почуттів пережитого. Сльоза просочувалася не лише на кінчику пера чудової поетеси, прозаїка, драматурга Тетяни Череп-Пероганич, яка презентувала свою творчість у Літературній вітальні журналістського фестивалю, а й з моїх очей. Не тому, що поезія була сумною, а тому, що доторкалася і зачіпала найважливіше, що є в душі.
Та від сльози до сміху – один крок. І вже наступний гість Літературної вітальні, редактор журналу «Перець» Михайло Прудник в дуеті з письменником та модератором заходу Павлом Кущем іскрометно розповідали, що таке “Гумор у житті, в роботі та в літературі” з власного досвіду та у дотепних і насправді веселих гуморесках.
Євген Баль в Літературній вітальні зауважив, що в перископ багато не побачиш. Як військовий, який багато років служив підводником, він у той перископ побачив пів світу і захопив присутніх розповідями про свої подорожі. Ще один особливий акцент – це стали спогади письменника про страшні події поблизу Мар’янки з 2014-го, про те, як жити там і бути патріотом.
Цікаво, з експресією виступила Олена Никифоренко, радіожурналіст з Полтави, познайомивши присутніх з власним поетичним доробком та Євген Хотимчук, який окрім видавничої та журналістської справи знає, як писати вагому прозу. Усі ці талановиті люди уміють вдало поєднувати творчість із журналістикою. І на обидвох полях сіють добірне слово.
Знайомилися на фестивалі і з тим, як стати ротарійцем – роботи добрі справи разом. І про грантові програми, якими можна успішно скористатитися, знайти свою формулу успіху, про емоційний інтелект та Вікіпедію як інструмент PR і маркетингу для журналістів та власників ЗМІ.
Засідання круглого столу “Війна очима журналістів” стало не просто спогадами медійників з різних регіонів України про пережиті емоції репортажів з ” нуля”, із лінії розмежування. Ділилися досвідом написання матеріалів та створення телевізійних програм – аж до виданих книг, які стали пам’яттю та нагадуванням.
Коли почула, що на фестивалі «Буковель натхнення» організовується майстер-клас з петриківського розпису ” Диво калинове” – відразу зголосилася. Журналістка Людмила Макей з Кропивницького вчила бажаючих основним азам розпису. Сподобалась така практика малювання: заспокоює, допомагає розслабитись. Те, що треба після журналістських буднів…
Учасники фестивалю відвідали етнопарк просто неба «Гуцул ленд», де розміщені унікальні пам’ятки народної дерев’яної архітектури, які розібрані та перевезені з найвіддаленіших гірських куточків Українських Карпат, є арт-галерея “Скриня”, клуб українського кіно, зони відпочинку та розваг.
Звісно, усі милувалися красотами курорту, піднімаючись на витягах, насолоджувалися усім спектром СПА послуг у комплексі «Вода».
Завдяки старанням Голови Правління Українського журналістського фонду Людмили Ольховської з дружньою командою помічників та, безумовно, добрій волі та підтримці Олександра Шевченка, який не вперше приймав фестиваль у Буковелі і не шкодує сил та часу для добрих справ, журналісти і навчались, і відпочивали, набираючись натхнення для нових конкурсів. А наприкінці фестивалю переможці отримали від О.Шевченка подарунки – можливість відвідати Буковель взимку. Серед них – колеги з Тернопільських тижневиків « Наш день» та «Нова Тернопільська газета». А редактор газети «Голос Лановеччини» Наталія Гамера отримала від голови НСЖУ Сергія Томіленка відзнаку «Журналіст року».
«Кращий спосіб зберегти пам’ять про добрі справи – повторювати їх», писав Ф. Бекон. Мудрі слова, перевірені часом. Але сьогодні мені захотілося змінити одне слово в цій фразі. Кращий спосіб зберегти пам’ять про добрі дні – повторювати їх. Теж непогано, правда?
Захотілося на екваторі вересня продовжити цю золоту пору. Захотілося не позбутися отого відчуття гір, цих стрімких сходів до брами Неба, їх величності. Прагнення вершин. Гадаю, мої колеги натхненно писатимуть про тих, хто діє активно і живе позитивно, розвивається та творить державу.
Бувай, Буковель. Дочекайся нас…
Зоряна Замкова
