Чимдалі в Україні заговорюють питання зняття мораторію та виставлення на продаж мільйонів гектар земель сілгосппризначення, дедалі лунають претензії до тих, хто протягом десятиліть свідомо не помічає зниклі якимось чином площі. Останні продовжують обробляти, сіяти, збирати вирощену продукцію, кудись її продавати і не сплачувати жодних податків. А це – мільярди коштів повз наші громади, ради, бюджети. Біда в тому, що дехто робить це настільки “геніально” непомітно, що за всі роки цього факту ніхто так і не побачив, включаючи адміністрації та ради всіх рівнів, держгеокадастр, фіскальні органи тощо. Спритність рук і жодного шахрайства!
А тепер по суті. Тільки два факти в одній області,які є відзеркаленням ситуації по всій Україні.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Читайте також
Міністерство оборони і МінАПК:
– Після розвалу радянської імперії у спадок Міністерству оборони України перейшло 24 радгоспів із землею, худобою, людьми, інфраструктурою, в тому числі, такий собі військовий племзавод “Чутово” на Полтавщині. Місцеві мешканці кажуть, що за роки Незалежності жодної тварини на тисячах міноборонівських площ там ніхто так і не бачив. А прекрасна земля і далі працює на якогось чиновника з Міністерства оборони.
Наступний факт.
– Два держпідприємства, які входять до структури колишнього МінАПК, а це – ДП “Дружба” і ДП “Укрліктрави” загальною площею майже 3000 гектарів землі, перебувають у повітрі. Адже згідно з реєстром “Дружба” ніби в процедурі ліквідації, а “Укрліктрави” – банкрутства. Як самі розумієте, обидва підприємства, які мають підтримку з боку державних мужів,збиткові. І це при тому, що земля одного по документах передана іншому, а те, у свою чергу, не прийняло її та не перебуває у нього на обліку. Втім, земля теж в постійному обробітку. Думаю, таким сюжетам позаздрили би Ільф і Петров, коли писали свої славнозвісні “Дванадцять стільців”.
На жаль, таких нікому непомітних для держпідприємств вистачає, які, на жаль, добивають українське село. Питання в іншому: чи зможе влада в парламентському турбо-режимі навести лад і в цій сфері, де продовжують торгувати опіумом для народу? Поживемо – побачимо.
