Збаразький замок — унікальна пам’ятка Тернопільщини XVII століття, зведена за архітектурними планами італійського містобудівника Вінченцо Скамоцці. Свого часу ця твердиня була фамільною резиденцією українсько-польських княжих родів. Іще частіше її стіни були свідками десятків облог і битв, свідками «написання сторінок української історії». Тепер ця оборонна споруда є частиною архітектурного заповідника «Замки Тернопілля» і експонує близько 50-ти тисяч одиниць культурної спадщини у 25 виставкових залах. Щодня групи туристів зачаровано розглядають її могутні укріплення і дивуються товщині стін (а вона подекуди сягає майже 2-ох метрів!). Та й відвідуваність замку чималенька — щороку у середньому 50 тис. осіб. Чим приваблює допитливих відвідувачів цей архітектурний об’єкт? Чи так само, як і багато інших стародавніх фортець, це місце до країв наповнене містичними історіями?
У таких старовинних будівлях особливу увагу відвідувачів привертають підземелля. Саме там працівники музеїв найчастіше облаштовують виставкові зали із предметами тортур часів інквізиції. Туристам до вподоби така моторошна тематика. Досвідчений мандрівник одразу впізнає «Гарроту» чи «Ганебний стовп»… Збаразький замок — не виняток, адже тут також є так звана кімната тортур.
Перегляньте також:
- Тернопіль для ЗСУ: 42-га бригада отримала потужне підкріплення дронами MAVIC
- Тернопіль для ЗСУ: працівники міськради придбали автівки для трьох бойових бригад
— Вигадати можна будь-яку легенду чи надзвичайну історію. Жодних задокументованих свідчень з приводу цього у заповіднику немає. Але розмови про це ведуться… Кілька років тому наш реставратор під час роботи в одному з приміщень почув дивні сторонні звуки, які лунали за давно зачиненими дверима. Під час зйомок кліпу Андрія Підлужного на пісню «Вовки» (гурт «Нічлава». — Г. Б.), знімальна група помітила на відзнятому кадрі кілька примар. Що ж, чудернацьке інколи трапляється… Щодо легенд, то все ж таки це все — на рівні вигадок. До нашого замку знаряддя тортур не мають безпосереднього стосунку, адже це лише елементи експозиції”, — розповідає екскурсоводка фортеці пані Людмила.
Важливо згадати, що рівно 370 років тому влітку відбулася подія, яка значно вплинула на перебіг української історії — облога Збаража. Тоді польські вояки-оборонці змогли зробити фортецю своїм стійким оплотом і козакам не вдалося «взяти» твердиню. «Чи збереглася зброя, чи інші речі з тих історичних часів?» — запитую в екскурсоводки.
— На жаль, майже нічого автентичного зберегти не вдалося. Так вже склалися історичні обставини… Тож ця частина культурної спадщини була втрачена, особливо ті її елементи, які стосувалися облоги 1649 року. Шкода, адже такі унікальні знахідки могли б стати не лише пам’ятками національного значення, але допомогли б у відкритті того світу, що існував сотні років тому… За останні три роки під час археологічних розкопок біля замку місцеві експедитори знайшли захоронення, що датується приблизно XVI століттям: скелети двох людей (очевидно, це була сім’я), піч, керамічний посуд, залишки будинку…
Помічаю на вході сувенірну крамницю. Розпитую в екскурсовода про те, що купують туристи, про розваги у замку, чи одружуються тут молодята?
— Дорослі найчастіше купують фотоальбоми, а от малеча з цікавістю розглядає магнітики із замком, або «мішечки приємних спогадів зі Збаража». Також відвідувачі можуть постріляти у замку з лука чи арбалета. Щодо весільних святкувань, то їх, зазвичай, організовують приблизно 1 — 2 рази на квартал. На території замку діє ресторан українсько-європейської кухні — «Легенда», тут можна замовити святковий бенкет. Ціни за такі святкування різні, адже все залежить від кількості запрошених та особистих вподобань щодо вибору меню. А ось весільна фотосесія коштуватиме 500 гривень.
У лютому цього року ми святкували 25-річчя створення заповідника, — веде далі пані Людмила. — У замку відкрили дві нові зали: золоту — для прийомів і симфонічно-бальну залу. На їх реставрацію з державного бюджету виділили майже 3 млн грн.
До речі, вхідні квитки до Збаразького замку коштують — 80 грн (для дорослих) та 30 грн (для школярів та студентів), пише Високий Замок.
Ганна Бенедюк
