На московіі «скорботний кінь», якого часом називають керівником їхнього МЗС, знову відкрив секрет Полішинеля — розповів про очевидне як про незвичайне. Московії не потрібне перемир’я, їм потрібна капітуляція України. Вона знову посилається на «стамбульський зговір» 2022 року.
Соціологи пишуть, що вже 52% українців за перемир’я. Нехай пишуть. Вони не воюють, вони обслуговують. Тому з’їсти — то він з’їсть, але хто ж йому дасть?
Як би не хотілося частині українців зупинити війну навіть із втратою територій — цього не буде, насамперед тому, що агресор без упокорення Української Нації не лише не закінчить війну, а й не зупинить її.
Перегляньте також:
- Підтвердили загибель Віктора Місюрака з Тернополя, який вважався зниклим безвісти
- Критерії відбору кандидатів на військову службу за контрактом
Усім нам потрібно це осмислити і не будувати химерних, відірваних від життя планів чи надій. Справжня і навіяна налаштованість частини українців на так зване «перемир’я» лише додає «хижих апетитів» ворогу.
Війна ведеться не тільки на лінії бойового зіткнення. Настрій тилу є не менш важливим елементом війни.
Звісно, багатьом українцям приємно чути, що хтось якимось дивом зупинить цю криваву російську бестію. Але дива в реальному житті створюють лише реальні люди, сподіваючись на справедливість небес. Однак ми не можемо забувати, що у Бога немає інших рук на землі, окрім наших.
Як казав прем’єр уряду війни Британії Черчилль: «Піт, кров і важка робота приведуть нас до перемоги, а як наслідок — до миру».
Вкрай потрібна консолідація всього українського суспільства та справжнє лідерство. Без утвердження справедливості, переведення всієї країни на воєнні рейки, подолання корупції та компетентного управління очікувати успіхів на передовій марно. Усе це може забезпечити Уряд Воєнного Часу. Прошу всіх мислити критично й не ототожнювати це з урядами єдності, технократів чи спасіння.
Ключова відмінність між Урядом Воєнного Часу та іншими — відсутність домовленостей. Це як у Польщі Бальцерович: його більшість поляків ненавидить вже понад три десятиліття, але всі визнають, що без його та команди урядування такої Польщі, як зараз, точно не було б. Нація терпіла крізь зуби, церква підтримувала людей, а професіонали конструювали справедливість, безпеку, економіку.
Хтось скаже, що це неможливо, бо нинішні «керманичі» ніколи такого уряду не призначать. На мій погляд, українське суспільство здатне змусити у законний і конституційний спосіб цих «керманичів» до таких дій. Законний і конституційний, бо джерелом влади є народ — така буква і дух нашої Держави. Для цього потрібен надпотужний запит від нас із вами.
Віншування своїх «кумирів» жодного разу не приносило нам незворотних перемог.
Мир і Держава — у наших із вами руках і мізках, у нашому дусі й українському законі.
Працюємо. Перемагаємо.
Павло Жебрівський
