Тернопільська журналістка Наталія Червак переконалася, що схуднути на 24 кілограми не так вже й важко. Сайту Про Те розповіла, яких зусиль до цього доклала і заради чого.
– 24 кг для мене не були ціллю, а швидше за все – сюрпризом, – говорить Наталія. –Під час вагітності я набрала 30 кг. На 9 місяці важила 90 кг, а після пологів – 78. Худнути тоді було легко, бо я не могла нічого їсти – лише гречку і суп, оскільки вже на 12 день в дитини були коліки. Через 3 місяці важила 70 кг і почувалася чудово. Але потім я помітила, що почала різко набирати вагу – 75, 80, 85…
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
За два роки після пологів тричі сідала на дієти, після чого набирала майже вдвічі більше, як втрачала і моя вага знову росла. Я виправдовувалася грудним вигодовуванням і гормонами. І можливо була права. Але мабуть то швидше за все були переїдання і втома. Коли я приєдналася до челенджу, то моя вага була майже такою, як на 9 місяці вагітності. А в середині травня – 60 кг. Отже, за 3 місяці вдалося схуднути на 24 кг.
Днями мені багато пишуть: “Напиши секрет твого схуднення”, “Давай рецепт”, “Як ти так схудла?” Я всім відповідаю, пишу кількаабзацні серенади про харчування, про активність, а потім бачу, як окремі з тих людей ліпашать плюсики під рекламою чаїв для схуднення, або під платними порадами від дієтологів. Що ж? Я не осуджую, бо півроку тому я робила те саме.
– Що давалося найважче?
– Ще взимку я важила 84 кг. Моя плоскостопість давала про себе знати – вночі дуже боліли ноги, болів хребет. Я ходила на масажі. Вони допомагали на кілька днів. Але найгірше те, що я не любила своє тіло. Швиденько проходила повз дзеркало, не затримувалася, щоб глянути на себе. Подруги казали: «Ти гарна, ти просто мама». І мені було дуже образливо. Невже мама – це діагноз того, що людина себе не сприймає, почувається некомфортно і змушена безвихідно миритися зі своїм станом? Тоді я псіханула і вирішила схуднути.
Подруга скинула мені анонс Челенджу схуднення від тернопільської дієтологині Ольги Семенчук. Я спершу не вірила у те, що мені вдасться скинути хоча б 20 кг. Я не знаю цієї жінки. Хто вона? Черговий дієтолог, який зараз ПРОДАВАТИМЕ плани харчування за шалені гроші? Я вже це читала. Ставиш “+”, а потім людина методом ctrl+C i ctrl +V кидає тобі купу тексту, за який ти платиш тисячі! Ні мотивації (бо гроші вже забрала), ні зацікавленості в твоєму схудненні не буде. Але… Тут трапилося щось дивне.
Семенчук нічого не продавала, не переконувала йти до неї в спортзал. Більше того, публікувала всі ” секрети” публічно в себе на сторінці. Знімала відео. І знаєте що? Ми переписувалися. Вона терпеливо відповідала на всі мої надокучливі запитання. До мене дійшло. Вона теж мама. І теж худне. Просто зібрала собі таку велику групу підтримки з таких же мам.
Часто на початку я грішила «забороненими» продуктами. Але коли побачила через 2 тижні на вазі значний мінус, то схаменулася і почала виконувати всі настанови дієтолога. Найважче було відмовитися від солодкого. Я щодня пила каву з печеням, тортиками… і без цього було важко. Солодке втягує нас у залежність від нього. Це наче наркотична залежність, яка лікується повною відсутністю наркотика/солодощів. І я замінила солодощі сухофруктами і фруктами.
– Що було найприємнішим і найлегшим?
– Весь Челендж не був важким. Бо мудра людина побудувала його так, що від звичної їжі ми, учасники схуднення, відмовлялися поступово. Спочатку забирали картоплю, макарони, соуси, спеції і так далі. Я продовжувала їсти багато, але просто інші продукти. Я не відчувала голоду. Була постійно сита. Що могло мені не подобатися? Потім моя вага зупинилася. Я одразу написала про це Семенчук і вона порадила зменшити порції, а на вечерю краще взяти нежирну кисломолочку. І через 2 дні моя вага знову показала мінус.
– Що тебе настільки мотивувало? Де взяла силу волі? Адже тисячі людей хочуть схуднути, а не можуть.
– От, власне, отой «мінус» на вазі й мотивував. Я старалася, щоб вага не примножувалася, а постійно зменшувалася. Щоправда в організмі жінки є періоди, коли вага плюсує 1- 1,5 кг, навіть якщо вона нічого не їстиме. Просто організм затримує рідини, м’язи набухають. Потрібно в цей час не зірватися і не наїстися «з горя». Найправдивіша вага жінки вкінці циклу. Але на фоні мого такого вражаючого схуднення оті півтори кілограми були вже не такі важливі.
Ще на початку Челенджу я пообіцяла собі, що коли схудну до 65 кг, то куплю собі торт і відсвяткую. Це була ще одна моя мотивація. Але цей період схуднення змінив моє ставлення до солодкого. Я стояла біля вітрини з тортами і прислухалася до своїх бажань. Мені не хотілося торта більше. Я пішла у відділ з овочами й фруктами і накупила собі помідорів і огірків.
– Наталю, ти подобаєшся собі зараз?
– Так, дякую, мені комфортно. Мені подобається, що я можу влазити в одяг того розміру, який я носила задовго до вагітності.
– Чоловік змінив своє ставлення, коли ти стала мініатюрною? Чи для нього – ти у будь-якій формі – красуня?
– Чоловік завжди казав мені, що любить, навіть коли я була пишнотілою. Він бачив, що я втомлена постійно і він цінив мої намагання виглядати гарною. Коли я худла, він тримався, як міг. А вночі, коли я спала, йшов на кухню і їв нишком сало, щоб мене не спокушати. Я кілька разів впіймала його за такими нічними пожираннями. І попросила його не ховатися. Для мене це більше не було спокусою. Нещодавно я запитала його, чи подобаються йому мої «зміни». Він відповів, що так, дуже.
– Як оточуючі тебе сприймали із зайвою вагою, коли працювала над собою і вже тепер? Є різниця?
– Можливо через депресію я мало зустрічалася з людьми. Може тому, що то була зима. Я закуталася у своє тіло-кокон і сиділа там, як у фортеці. Не хотіла нікуди виходити, не хотіла, щоб мене такою бачили, бо один вислів міг дуже мене образити. Одного разу мене вже назвали «жирною тіткою» і це до цих пір пече. Тепер при зустрічі знайомі вітаються, принаймні впізнають. Компліментами засипають часто.
– Що тепер робиш із завеликим одягом?
– Частину я віддала, але кілька речей заховала «на пам’ять». Якщо почну об’їдатися, не дай Бог, то одягну той одяг, щоб подивитися на себе. Думаю, то буде така мотивація зупинятися вчасно.
– Кажеш, що і від психології багато залежить? На скільки відсотків?
– Відсотків на 50. Важливо усвідомити, що ти не безнадійна. Без цього кроку не почнеш худнути. Якщо людина думає, що у неї нічого не вийде і не знайдеться інша людина, яка не підштовхне її до правильної думки, то ситуація плачевна. У моєму випадку це зробила подруга. А потім це постійно робила дієтолог. Нам потрібні оці чарівні копняки, щоб рухатися. Якщо ви самі говорите, що «я занадто лінива», « я не маю сили волі», – то шукайте людину, яка буде вам давати поштовх до дії.
– Як гадаєш, чому багато українців неправильно харчуються?
– Бо у нас немає вільного часу для цієї звички. Натомість у нас багато фастфудів, які полегшують нам вибір харчування, але ускладнюють схуднення.
– Які тепер собі ставиш цілі?
– Оголосити весь список? Насправді список є і він великий. Схуднення показало, що немає нічого неможливого. Нині моя вага 59 кг. Чи могла я про це мріяти? Мріяла. Але не вірила, що це реально. Зараз є речі, про які я мріяла до вагітності і під час депресії сумувала за ними.
Я написала список і пункт за пуктиком намагаюся втілити їх в життя. Читачі можуть стежити за моїми досягненнями в моєму блозі @chervaknataliia. Там я пишу багато порад для схуднення, публікую рецепти свого харчування і мотивую до досягнення цілей. Заходьте, підписуйтеся, я всім відповідаю. Але там немає супер-пупер фото, немає дорогих розкішних локацій – я звичайна жінка. Звичайна, але щира.
– Ти досягла. Довела собі, що у житті все є можливим?
– І я зробила це для себе коханої. Готова ділитися секретами схуднення з усіма.
Спілкувалася Наталія ЛАЗУКА
