Андрій Костюк, відомий в Тернополі політик і підприємець вийшов з лав «Обєднання Самопоміч». Свою заяву він оприлюднив в соціальній мережі.
Подаємо текст повністю: «Я, Костюк Андрій Євгенович конче мушу сповістити вельмишановну Родину, Друзів і Коліжанок, що я виходжу із лав партії «Об’єднання Самопоміч»
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Водночас, пишаюсь тим, що колись один із перших на Тернопільщині мав честь вступити у це товариство.
Одразу після Революції Гідности ми з друзями- однодумцями щиро об‘єднались у бажанні прийняти активну участь у змінах у нашій державі.
Хлопці делегували мене як самого «Львівського», поїхати до Львова на зустріч з лідерами Самопомочі.
… ставши заступником керівника обласного штабу, я і мої колєґи були окрилені підтримкою наших людей із Тернопільщини, які масово телефонували у штаб із бажанням долучитись до нашої команди.
Так сталось, що нам вдалось зорґанізувати захист голосів майже всієї Тернопільської області, за вийнятком трьох районів.
Нам траплялись різні люди, котрі мали бажання допомогти нам у області, стаючи тоді членами комісій чи спостерігачами на виборах.
І нам це вдалось зробити без грошей!
Виключно на ентузіазмі!
Ми принесли у штаб свої ноутбуки, папір, степлери, папки, хтось приніс принтер, і ще можливо скинулись на канцтовари.
Олег Лаврик дав правдиву ідею;)
Якби не, Олег Загородний, Сергій Лупійчук, Юрій Тимчишин, Олег Яненко, Олег Недошитко, Віктор Гелюх, і ще дуже багато друзів, не знаю, як би все відбулось.
Цією ідеєю у той час перейнялись всі свідомі Українці. Думаю, у нас всіх була спроба віддати Честь тим хлопцям, що загинули на Майдані, формуючи новий Український політикум, виключно на засадах Правди і справедливости.
То був напевно кращий час ейфорії у всіх людей в Україні, які відчували, що все тепер буде точно-точнісінько кращіше, аніж було.
Звітно-виборча конференція 17 травня форматом просто вбила!
Пам‘ятаєте комсомол?
У деталі вдаватись не буду, але, думаю, не в ту Самопоміч колись я вступав, сорі.
Юш, хлопаки, я вам не вірю. До побачення.
Доречі, Друзі залишились. Родина теж на місці:)
Ніколи нікому не бажаю зла!
P.S.: Перепрошую всіх, кого нагнівав. І на останок: Не вірте нікому:) Навіть самому собі (О.Березюк);)»
