Чим породжена нова дискусія щодо повноважень президента? Відповідь на поверхні – невідомістю. Невідомістю – хто такий новобраний Президент, як політик, яке його політичне кредо, які його політичні пріоритети у внутрішній та зовнішній політиці. І саме через це набирає обертів дискусія щодо врегулювання, обмеження, зміни повноважень Президента. Про це говорив Роман Безсмертний з Укрінформом.
Моя позиція наступна:
Перегляньте також:
- У Зеленського готують відставки в уряді: кого з міністрів можуть звільнити
- Зневага чи недбалість? Кілька слів про Гімн України в новорічну ніч
– В українській моделі держави повноваження Президента носять винятково суб’єктивний характер. Насправді, вони залежать від персони обраного Президента.
– В реалізації цих повноважень немає ніяких традицій, і тому кожен трактує повноваження так, як вважає за необхідне.
– Перед конституціоналізмом стоїть проблема роздвоєності й розтроєності виконавчої влади. У нас Президент за Конституцією – і глава держави, і глава виконавчої влади, бо він призначає очільників регіонів, робить призначення на цілий ряд інших посад.
– Україні слід змінювати модель держави, змінювати Конституцію. А це означає, що треба міняти та переглядати модель і повноваження центральних органів влади. Це потрібно робити, бо породжена дискусія потребує відповідей.
– Має бути забезпечена єдність виконавчої влади. І тому ці повноваження, які є в Президента і які втручаються у компетенцію Уряду, мають бути передані Уряду. У питаннях призначення складу регулятора, у президента має бути квота, але аж ніяк він не повинен призначати весь склад. Роль регуляторів, на мій погляд, має бути такою, яку зараз виконують громадські інституції.
– Україні потрібний не закон про імпічмент, а дієва процедура. Імпічмент – не інструмент стримування та противаг, а декларативна загроза, яка ніколи не може бути реалізована. Але такі речі – питання компромісу еліт. Як вони бачать свої взаємовідносини: парламент – Президент, Президент – суд, місцеве самоврядування. І так далі. Але це має бути розписано, бо воно в Україні недоопрацьоване і перебуває у початковому стані.
– Я за те, щоб Україна якнайшвидше стала парламентською республікою. Але потрібний перехідний період у межах трьох років, де запроваджувалася б парламентська модель.
– Парламент має бути двопалатним. Де запроваджувалася б інша модель виконавчої влади, де домінувала би не центральна влада, а місцеве самоврядування.
Більше читайте ТУТ.
