Торік у жовтні 29-річного Василя Штанграта з села Стінка Бучацького району знайшли вбитим у лісі на околиці Парижа. Наш земляк був на заробітках лише два місяці, а 8 вересня несподівано пропав… У Парижі працюють чимало бучаччан, тож вони відразу кинулися шукати чоловіка, проте вийти на слід не вдавалося. Вдома його батьки, двоє братів та сестра через жахливу невідомість і хвилювання ледь не сходили з розуму. Тіло українця випадково знайшов у парку парижанин, який вигулював поблизу собаку. Про страшну знахідку приголомшений чоловік повідомив поліцію, – пише НОВА…
Читайте також
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Тим часом українці збирали по крупинці інформацію про зникнення Василя. Того фатального суботнього вечора він повертався на метро до помешкання, яке наймав із кількома земляками. Зателефонував з дороги, просив розігріти їжу, сказав, що зайде до крамниці по хліб, але так і не повернувся. Згодом його телефон перестав відповідати… Французькі правоохоронці провели необхідні слідчі дії, здійснили експертизи, тіло передали рідним для поховання тільки через місяць. Поховали Василя в Стінці 8 листопада. У селі ще до похорону почали поширюватися чутки про ймовірну причину трагедії та можливих убивць, проте ніхто не наважувався коментувати. Прибитим горем рідним тоді було не до вбивці, та наприкінці січня цього року із Парижа надійшла шокуюча звістка — за підозрою у вбивстві Василя затримали двох односельчан — Ігоря Б. та його зятя Івана О. Чоловіки донині за ґратами, а в селі переповідають до болю вражаючу історію, через яку, вочевидь, й сталося непоправне.
Вийшов з метро, купив хліб і пропав…
Днями мати Василя пані Ольга повернулася з Франції. Їздила на запрошення поліції дати покази. Зупинялася в Парижі в родини односельчан Михайлюків, які там на заробітках. Супроводжувала матір до поліції колишня мешканка Бучача Любов Боднарчук, яка давно живе за кордоном, добре знає французьку, тамтешнє законодавство. Власне, пані Люба значною мірою долучилася до розслідування вбивства.
— Поки триває слідство, не можемо розголошувати подробиць, не маємо права когось звинувачувати, поки не буде доведено судом, — сказала «НОВІЙ…» мати вбитого пані Ольга. — Поліція запитувала мене, чи Василь розповідав про погрози. Відповіла, що так. Знаю, від кого надходили погрози. Двох наших односельчан затримали 28 січня, якби слідство бачило, що вони непричетні, то їх би відпустили. Після зникнення Василя вони приїжджали в Україну, не ховалися, запевняли, що непричетні до страшного. Але, якщо поліція не відпускає, отже, щось там є… Василь жив з нашими земляками, в тому ж районі мешкали й двоє затриманих. Під час поїздки до Франції я навідалася до друзів сина, розпитала про все. Вони думали спершу, що Василь подався того вечора до когось із земляків, сподівалися, що до понеділка повернеться, бо ж на роботу іти, але… Не прийшов ні в понеділок, ні у вівторок… Не було його в лікарнях, в моргах. Забили на сполох. Наші волонтери надзвичайно допомагали в пошуках, надали слідству майже 80% інформації про обставини трагедії. Як мені відомо, камера зафіксувала Василя, як він купив хліб, узяв 15 євро здачі і вийшов з крамниці. До його помешкання залишалося якихось 40 метрів…
Перед вбивством погрожували…
Знайшли тіло Василя за сім кілометрів від місця зникнення. Де саме відбулося вбивство, рідні поки що не знають. Відомо, що у справі також фігурує водій. Можливо, вбивці найняли когось, щоб перевезти тіло. На місці, де знайшли Василя, пані Ольга посадила квіти, планує згодом туди ще навідатися. Болить і болітиме материнське серце…
— Востаннє я розмовляла з сином за тиждень-другий до трагедії, у мене тоді не працював вайбер, — зітхає пані Ольга. — За день до того він спілкувався з сестрою Оксаною, все ніби було добре. Коли він зник, ми відразу почали здогадуватися… Вже пізно щось приховувати… Мабуть, це все через любовний трикутник. Мій Василь півтора року зустрічався з дівчиною з села, хотів одружуватись, але її батьки були проти. Так і розігнали. Батько тієї дівчини — нині затриманий Ігор Б. Невдовзі вони видали доньку за Івана, у подружжя народилася дитина. Коли ж Іван з тестем подалися на заробітки, все й почалося… Вона телефонувала до Василя, надокучала… У нього були інші дівчата, але її не міг забути. Бувало, я чула, як син розмовляв з нею по телефону, просив залишити його в спокої, кидав телефон об стіну, але приходив вечір і він ішов… Мабуть, її чоловік не знав про все. Довідався, коли завагітніла… Телефонували до Василя, погрожували. Син вмикав гучномовець, щоб почули хлопці, які жили з ним. Він розумів, що вони злі на нього, але не думав, що поплатиться. Іван з тестем приїхали додому, мабуть, були скандали, розповідають, поставили камери спостереження і поїхали. Василь на той час був за кордоном. Тесть і зять приїхали до Парижа в п’ятницю, а в суботу мій син зник…
«Моя совість чиста…»
Перед поїздкою до Франції пані Ольга запитала сина, навіщо йому закордон, хотіла, щоб залишався в Україні. Василь казав, що його кохана розлучиться і вони будуть жити разом, промовився про дитину.
— «Зароблю гроші і будемо жити разом», — з болем згадує нині слова сина пані Ольга. — Мабуть, між ними була любов, але не склалося… Прикро, що іноді в житті не так обертається, як би ми хотіли. Не можу нічого стверджувати нині: ні чи були точно стосунки, ні чия дитина. Василь не все розповідав мені, не хотів завдавати хвилювань. Ігор та Іван приїжджали до села перед затриманням, до нас не приходили, не виправдовувались, хоча казали людям у селі, що вони не винні. Ігор дорікав, що це ми зводимо на нього наклеп. Про Івана нічого не можу сказати. Нехай все поліція з’ясовує… На Василеві живого місця не було. Це звіряче вбивство…
«НОВІЙ…» вдалося поспілкуватися з мамою Івана О. Жінка занепокоєна вбивством Василя та затриманням сина і свата.
— «Скажи, чи ти причетний до того?» — запитувала я сина, — згадує мати затриманого пані Іванка. — «Моя совість чиста…» — відповів. Якось він надіслав мені листа, бо не дозволяють телефонувати з тюрми, то також написав, що він не вбивав. Не вірю, що мій син міг таке зробити. Після зникнення Василя він приїжджав додому, не видно було, щоб хвилювався чи щось приховував. Вже згодом, коли почали поширюватись чутки, мій колишній чоловік говорив з ним, і він знову запевняв, що не причетний. Мій син ніколи в жодну бійку не ліз, не п’є, не курить. Думаю, що слідство все з’ясує по правді. За свата нічого не можу казати. Я з сватами певний період не спілкувалася. Тепер всі пов’язують в селі вбивство з коханням… Кажуть, що Василь зустрічався колись з нею, що мав іти в старости. Я нічого про це не знала…
