Оскільки саме на початку лютого остаточно стало ясно, хто саме претендуватиме на обрання наступним президентом України і скільки буде таких охочих, то чимало публікацій тернопільські ЗМІ* присвятили висвітленню персоналій кандидатів у Президенти.
Пізнати свого кандидата
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Довідкова інформація про кандидатів, безумовно, була доречна і затребувана аудиторією, адже навіть для дуже обізнаних із політичним життям громадян, у списку 44-х було чимало невідомих імен. Деякі видання не обмежилися лише переліком кандидатів й кількома словами про них із сайту ЦВК, а й підготували досьє (подали матеріали загальноукраїнських видань) про претендентів на президентську посаду. Краще пізнати і запам’ятати кандидатів, а також дізнатися про серйозність їхніх намірів можна було й через їхніх довірених осіб у регіоні. Так, на кінець лютого в Тернопільській області було зареєстровано представників дванадцятьох кандидатів у Президенти, на початку березня зареєструвались ще чотири довірені особи кандидатів у Президенти.
Звернули увагу онлайн-медіа і на передвиборчі програми кандидатів, зокрема публікувався їхній попередній аналіз, підготовлений фахівцями “Реанімаційного пакету реформ” (РПР). Експерти коаліції РПР та ініціативи “Виборча рада UA” зауважують, що більшість кандидатів у Президенти України у своїх програмах декларують обіцянки, які виходять за межі конституційних повноважень глави держави. Вони також закликають підходити до вибору раціонально, оцінювати кандидатів не за їхньою рекламою, а за передвиборчими програмами. У той же час заявляють, що, в основному, передвиборчі програми кандидатів є “мертвими” документами, які просто подають для реєстрації. Тож бачимо, що коментарі експертів (або ж їхня подача у ЗМІ) інколи мають суперечливий характер.
Подавалась загального характеру інформація про вибори — про кількість виборчих округів в області (і їхню географію) чи про вартість цьогорічних виборів. Із першим усе без змін, але, у зв’язку із непередбачувано великою кількістю кандидатів, витрати на вибори зросли майже на десять мільйонів гривень. Загалом же українським платникам податків цьогорічні вибори, за даними ЦВК, обійдуться у 2 мільярди 355 мільйонів гривень.
Упродовж лютого й першої декади березня ЗМІ неодноразово подавали інформацію про результати соціологічних опитувань щодо настроїв українців голосувати за того чи іншого кандидата. Важко сказати, чи це допомагало краще зорієнтуватися виборцям, чи ж така інформація мала радше маніпуляційний характер. На цю тему доречна цитата зі статті “Модель першого туру президентських виборів”: “Останнім часом практично щодня публікуються соціологічні прогнози різних служб, які часом суттєво відрізняються один від одного. Ймовірно, що ці результати будуть мати мало спільного з реальними результатами виборів, що засвідчує порівняння оприлюднюваних соціологічних опитувань перед минулими виборами з результатами тих виборів. Така розбіжність буде не тільки тому, що публікацією опитувань намагаються формувати громадську думку, і такі опитування часто неадекватні, як за цілями, так і за технологіями, але й через те, що в останній передвиборчий тиждень у суспільній свідомості можуть відбуватися дуже великі зміни.”
Оскільки останнім часом змінюються канали донесення інформації — і на зміну телебаченню та друкованим ЗМІ приходить інтернет і особливо соцмережі (звідси й така кількість інформаційних операцій, маніпуляцій та цілеспрямованої брехні), без підвищення медіа-грамотності населення протидіяти цьому неможливо. Про це, зокрема, йдеться у публікації “Фахівці дослідили як «мутують» передвиборчі технології в Україні”.
Знайти себе й не втратити голос і свободу
Чимало уваги регіональні медіа приділили технічним аспектам, пов’язаним із голосуванням: як перевірити інформацію про себе, як визначити свою виборчу дільницю, як змінити місце голосування, як проголосувати жителям області, які не мають прописки, чи можна голосувати з паспортом без вчасно вклеєної фотографії або ідентифікаційною карткою особи.
Були повідомлення про те, що деякі тернополяни не знайшли себе у списках виборців. На кінець лютого понад два десятки осіб звернулися із такою проблемою до міського відділу реєстру виборців.
Оскільки частина громадян цього року голосуватиме вперше, для них в області проводились відповідні просвітницькі заходи. Такі, зокрема, організовували місцеві центри надання вторинної правової допомоги, в ході загальнонаціонального правопросвітницького проекту “Я маю право”. Представники “Опори” також заявили, що готують тренінги та лекції для молоді, особливо для тих осіб, які будуть цього року голосувати вперше. Віднедавна в Україні створили також мережу громадських захисників (омбудсменів) виборчих прав. Планується, що вони не тільки допомагатимуть громадянам у захисті їх виборчих прав, але боротимуться за покарання у випадку їх порушення.
Онлайн-медіа не оминули й теми онлайн-голосування. Зокрема питання ймовірності, доцільності і безпеки “електронного голосування” через інтернет. Але публікація на цю тему мала не так практичний, як теоретичний характер, адже наразі така можливість українцям недоступна.
Багато уваги інтернет-медіа регіону приділили питанням запобігання порушенням виборчого законодавства і покарання за них, якщо такі матимуть місце.
Деякі публікації були спровоковані скандалами чи непорозуміннями в ході агітаційної кампанії кандидатів та їхніх представників — наприклад, щодо законності чи протиправності оплати праці агітаторів. Ширилась інформація про ймовірний підкуп виборців.
Представники громадських організацій та поліції на сторінках місцевих онлайн-ЗМІ застерігали тернополян від участі у підкупі виборців чи будь-яких схемах з фальсифікації результатів виборів. У публікації «Тернополян закликають не піддаватися на провокації, адже відповідальність дуже сувора» йдеться, зокрема, про те, що цьогоріч судом уже було винесено вирок за підкуп виборців — людині, яку визнали винною у таких діях, присудили п’ять з половиною років позбавлення волі без права відстрочки. З повідомлення «Тюрма загрожуватиме тим, хто буде голосувати замість родичів-заробітчан» стає відомо, що серед найчастіших порушень виборчого законодавства на Тернопільщині — голосування за осіб, які перебувають за кордоном, і за такі дії, зі слів представників поліції, передбачена кримінальна відповідальність.
Чого дещо бракувало останньому повідомленню, то це спростування або підтвердження, викладеної в ньому інформації. Бо заяви поліцейських про те, що голосування за родичів (інших осіб) є найпоширенішим злочином (і за який нібито мають карати позбавленням волі), не в’яжуться із відсутністю будь-якої загальнодоступної інформації про випадки ув’язнення внаслідок такого голосування. Тож якось воно непереконливо виходить і, власне, журналісти могли би додати цій ситуації ясності.
Варто зазначити, що чи не найбільше публікацій, які допомагають виборцям зорієнтуватися, — як щодо правильного вибору кандидата, так і щодо організаційних моментів голосування, — у тих мас-медіа, які співпрацюють у цих напрямках із міжнародними фондами.
*Матеріал підготовлено на основі аналізу публікацій тернопільських інтернет-видань: 20 хвилин, Терен, 0352, Провсе, Погляд, Теньюз, Доба, Терноград, Тернополяни, Галас (за період з 1 лютого по 10 березня).
Любомир Крупницький, регіональний представник ІМІ в Тернопільській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
