Хоч Масляна у 2019 році святкується 10 березня, Масляний тиждень розпочинається з 4 березня.
Масляна – веселе свято, коли влаштовують народні гуляння, печуть млинці і проводжають зиму, а після останнього дня Масляної – Прощена неділя – починається Великий піст. Традиційно, на Масляну печуть млинці, зі всілякими начинками, крім м’яса, ватрушки, сирники, варять юшку і запікають рибу, вживають різні кисломолочні напої. Потрібно наїстися вдосталь, тому що тим, хто планує постити, можна буде їсти всі ці страви ще нескоро, пише rivne1.tv.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Що не можна робити на Масляну?
Масляна – це молочно-сирний тиждень, тому м’ясо знаходиться під забороною для тих, хто збирається постити, а на рибу ця заборона не поширюється.
На Масляну заборонено вживати алкогольні напої і сваритися, інакше можна накликати на себе великі неприємності.
Масляна – веселе свято, тому ні в якому разі не можна сумувати.
Що потрібно зробити на Масляну?
У Прощену неділю потрібно обов’язково попросити вибачення у всіх рідних і близьких і очистити свою душу перед Великим постом.
На Масляну потрібно обов’язково пекти млинці, і чим більше, тим краще, так як, за прикметою, млинці залучають в будинок багатство.
Масляна – не час для відпочинку, навпаки, потрібно гарненько прибратися в будинку, викинути весь непотріб і сміття, навести чистоту, щоб під час Великого посту, приділити час душі.
На Масляну потрібно їсти млинці, навіть тим, хто сидить на дієті, так як перший з’їдений млинець – до здоров’я.
На Масляну потрібно обов’язково покликати гостей і самим відвідати своїх близьких родичів і друзів.
Також на Масляну влаштовують проводи зими і спалюють опудало, яке символізує зиму, і розвіюють його попіл в поле.
Ма́сниця, рідше Ма́сляниця, Пу́щення, Сиропу́ст, Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця (рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца, Масленка) — традиційне східнослов’янське, у тому числі й українське свято, що відзначається протягом тижня (іноді трьох днів) перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду.
Перші згадки про Масницю («Попільну середу») в календарях наших предків датуються ІV столітті н. е. (календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки — сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у ІХ-ХІІІ століттях, в часи і на теренах Київської Русі.
Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем М’ясниць. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
