У день народження “філософа-балагура” Валерія Сеньківа – режисера театрів-студій “Амальгами” та “Діалог”, зібрались друзі та рідні. 22 лютого у бібліотеці-музеї “Літературне Тернопілля” звучав голос людини, яка вміла жити по різному. За фахом електрик, гроші на життя заробляв ремонтами, Валерій захоплювався театром, тому десять років присвятив народному театру-студії “Діалог”. Виставу “Троянда”, де він зіграв роль вчителя-філософа, вперше вдалось подивитись на екрані.
Валерій Шестак: “Так, я мав цей запис вдома, але пережити знову ці емоції від прем’єри було дуже круто. Валерій мріяв зіграти не тільки такі серьйозні ролі, а і комедійні. На жаль не судилось.”
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Свій фотофільм Сергій Андрусик присвятив Валерію, як лідеру молодіжної театральної студії “Амальгама”: “Ми дуже багато запланували з Валерієм Івановичем. Розписали на рік всю творчу роботу студії. Хотіли, щоб відродилось бажання грати у виставах у молоді. Без нього життя “Амальгами” призупинилось”.
Валерій Сеньків писав пісні, талановито співав пісні Володимира Висоцького. Завжди із задоволенням співав для друзів. Захоплення екологічним сплавом “Данастріс-Альтернатива” це десять років життя Валерія. Разом з друзями Сергієм Хлєбасом, Юрієм Бачинським, за підтримки гільдії рестораторів Тернополя, протягом літа він сплавлявся на дерев’яному плоту, який тримався на мішках з пластиковими пляшками. В останній сплав Валерій пішов з журналістом, громадським діячем Володимиром Ханасом – їх мандрівка мала на меті донести до людей небезпеку, яка чатує на Дністер у разі реалізації планів побудови каскаду ГЕС у Дністровському каньйоні. Цей сплав став останнім і у житті Валерія і для експедиції “Данастріс”. Відео-інтерв’ю Володимира Ханаса з Валерієм стало основою любительського фільму, який висвітлив деякі з граней творчої особистості чоловіка.
Олена Мудра: “Хотілось зробити таке відео, щоб було відчуття – Валєрка серед нас. Він був життєлюбом, не без своїх “мух” звичайно, часом зникав на довгий період, але з’являвся знову з новими ідеями. У Валєри залишились діти – син Андрій, донька Віра, донька матері Віри Софія, з якою Валєра дуже товаришував – цей фільм для них. Адже, на жаль, їм не пощастило бути з батьком, стільки, скільки б хотілось. Його особисте життя було складним. Думаю, що я знала Валєру у його найкращі періоди. Точно знаю, що зараз би він зміг себе реалізувати, як актор кіно, адже у нашому місті кіно вже знімають, завдяки роботі Тернопільської кінокомісії.”
Юрій Сеньків: “Сумую за братом. Ми з ним тільки вдох залишились. Тепер я не маю брата. Є тільки пам’ять про нього. Дуже вдячний друзям Валерія, за те, що не забули про його день народження. Для себе відкриваю його нові грані талантів, захоплень. Ми з дружиною Людою відчуваємо бажання зібрати наших племінників у коло родини. Маємо сина, але жодного разу ще не збирались цілою родиною.”
На своїй сторінці у мережі фейсбук Валерій написав – “Вірю – настане. Надіюсь – здійсниться. Люблю – просто люблю жити. Філософ балагур”.
