Антикорупціонер Найєм у Тернополі вигулював «буржуйську» куртку, а потім виправдовувався, що не така вона вже й «золота», – пише Високий замок.
На початку жовтня нардеп Сергій Лещенко влаштував у Верховній Раді пленарний тиждень української моди. Виставляв у соцмережах фото, де він — у светрику Made in Ukraine.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
«Купуючи український одяг, ми інвестуємо в українську економіку і підтримуємо український креативний клас», — популяризував депутат гардероб без «заморських» бірок.
Покрасувався, а через кілька тижнів поїхав зі своїм колегою Мустафою Найємом до Тернополя — на зустрічі з креативним і не дуже класом. А коли у соцмережах з’явилися фото з поїздки, стало зрозуміло: від друга-антикорупціонера Найєма Лещенко підтримки свого «гардеробного» флеш-мобу не дочекався. Хай Лещенко рекламує светрик за три тисячі гривень, вирішив Мустафа, одягаючи на «шпацер» до файного міста брендову куртку, вартість якої — щонайменше 40 тисяч гривень.
Не буду моралізаторствувати про те, що депутат (а тим паче той, який називає себе борцем з корупцією) мав би бути скромнішим і не спокушатися на шик. Але красуватися у «буржуйській» куртці на Тернопіллі, де найнижча в Україні середня зарплата і звідки через бідосю народ ледь не повально виїздить на заробітки за кордон, — це як насмішка. У цій ситуації Найєм виглядає нічим не краще за Петю Симоненка, який кричав «бєй буржуєв!», «вигулюючи» на пролетарські паради годинник за кількадесят тисяч доларів.
Коментатори під тернопільським постом Найєма у сарказмі не стримувалися. «Тернопіль у такій куртці, мабуть ще файніший», — кпинили депутата одні.
«Та це секонд-хенд», — «підколювали» інші. А ось і версія від Найєма: пуховик, мовляв, йому батьки із братом у складчину купили (як подарунок на Новий рік), і зовсім не за ті гроші, про які теревенять знавці брендів. «Уточнив, де брали. Наскільки зрозумів, купили куртку у Києві, в магазині Helen-Marlen, коли там були знижки до 70%. Може самі перевірити. Це трохи більше як 13 тисяч гривень».
Якщо порахувати, що знижка на пуховик була максимальною, вартість без уцінки виходить близько 19 тисяч. Достатньо погортати Інтернет, аби переконатися, що таких цін на куртку Stone Island у помині не існує. Найскромніша пропозиція — 33 тисячі гривень. І це вже з поправкою на те, що модель — не з нової колекції, а отже, рік тому ціна однозначно вища була. Причому не на тисячу-дві, кажуть знавці брендового шопінгу. І додають: таких шалених знижок, про які розповідав Найєм, бутики, враховуючи вимоги виробника бренду, не практикують.
Найєм у куфайці — теж, звісно, перебір. Але було б бажання — золоту середину завжди можна знайти. Чи, може, Найєм так просочився «зажраним» депутатським духом, який під парламентським куполом не переводиться, що вже не уявляє себе у куртці, дешевшій за дві місячні зарплати у ВР?
Судячи з апетитів Мустафи, у нього своє уявлення про скромність. Як там казав: «Якщо не мати сім’ї, можна і на 30 тисяч прожити. Якщо є сім’я, діти, думаю, 40−50 тисяч вистачило б»?
