«Борщівська вишиванка» – це унікальний та самобутній фестиваль, який щедро демонструє розмаїття нашої культури. Традиційний захід щороку розширюється та користується успіхом, великою популярністю не лише серед українців, адже сюди радо приїжджають гості й з інших країн. На цьому наголосив голова Тернопільської ОДА Степан Барна під час Всеукраїнського фольклорно-мистецького фестивалю «Борщівська вишиванка», який в одинадцяте відбувся у Борщові 8-9 вересня.
Особливістю Борщівського району є сорочка, вишита чорними нитками, яка стала своєрідною візитівкою краю. Унікальні візерунки, зображені майстринями на сорочках, відомі та високо цінуються у світі. Також край вражає смачним борщем, який місцеві господині готують за унікальними та різноманітними рецептами.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
«Сьогодні ми робимо усе для того, щоб про наш фестиваль «Борщівська вишиванка», про наш борщ знали у всьому світі. Такі фестивалі є корисними, адже допомагають нам оглянутися у минуле та оцінити нашу самобутню культуру, відродити наші традиційні вишиванки, які є елементами нашої духовності, а також проявити свій хист у танцях та піснях. Тернопільщина – культурно багатий край, тому ми маємо що показати Україні та світу», – наголосив Степан Барна.
Розпочалося святкування у суботу, 8 вересня, відкриттям етнографічної виставки «Борщівська народна сорочка» з фондів Борщівського обласного краєзнавчого музею. Після цього відбулися презентація фото-проекту «Чорна сорочка з узором ріллі і кров’ю освячена доля її» та різноманітні майстер-класи. Завершився перший день святкування молодіжною забавою.
У неділю, 10 вересня, у центрі міста презентували виставку вишиванок сіл району, об’єднаних територіальних громад «Вишиванка, мов пісня, з далеких століть», декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва майстрів Тернопільщини. Кожен охочий мав нагоду придбати борщівську вишиванку – своєрідну та неповторну серед народного одягу українців.
Того ж дня гості смакували борщами на традиційному фестивалі «Борщ-їв» та вчилися правильно його готувати за різноманітними рецептами. Також відбувся майстер-клас «Оздоблення країв горловини, пазухи, рукавів та подолу борщівської народної сорочки».
Під час свята відбулися презентація вишиваної карти України в рамках акції єднання «Україно моя вишивана» та етнографічне дефіле «Борщівська скриня». Завершився фестиваль фольклорно-мистецьким дійством «Чорна борщівська сорочка – роду мого оберіг».
Принагідно очільник області за відмінне виконання службових обв’язків, самовідданість, професіоналізм, бездоганну військову дисципліну та з нагоди відзначення 11-го Всеукраїнського фольклорно-мистецького фестивалю «Борщівська вишиванка» нагородив медалями «За службу Україні» військовослужбовців Любомира Гуменюка, Алефтину Затолокіну та Олега Мурзу. Водночас, за багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність, вагомий особистий внесок у розвиток українського декоративно-прикладного мистецтва та з нагоди фестивалю грамотою Тернопільської облдержадміністрації нагороджено Тетяну Дяківнич.
Під час фестивалю голова Тернопільської ОДА Степан Барна разом з головою облради Віктором Овчаруком вручили сертифікат на отримання квартири, яка придбана за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом, на придбання житла для дітей-сиріт та осіб їх числа Любові Стриєк.
Також указом Президента України за материнську самовідданість, народження та належне виховання дітей у сім’ї, забезпечення умов для всебічного їх розвитку присвоєно почесне звання «Мати-героїня» Ярославі Гнатюк та Ользі Кирилів.
Довідково:
9 вересня 2007 року у м. Борщів було проведено перше фольклорно-мистецьке свято «В Борщівському краї цвітуть вишиванки». Були проведені виставки сучасного вишиття та вишиття з бабусиних скринь з різних сіл району. Гарні вироби можна було не лише вдягнути, але й купити. Люди з Горошової, Вільхівців, Дністрового, Пилипча, Бабинців, інших сіл Борщівщини від малого до старого вдягають на свято вишиванки. Хтось сучасні, вишиті власними руками. Внучки, правнуки і правнучки колишніх вишивальниць виходять «на люди» у вбранні з бабусиних скринь. І нема тим витворам ціни, бо в кожній такій вишиванці – частина серця, доленька – доля.
Бiльше фото можна переглянути ТУТ.
