Журналісти Чортків.Онлайн дізнались, що варто знати про цю страшну забавку, хто її розробник та чи зареєстровані у світі випадки самовбивств, спровоковані іграшкою.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
“МОМО”: що це таке?
Жіночка з виряченими очима, величезним ротом та курячими лапами неочікувано з’являється у списку ваших контактів у месенджері WhatsApp. Усі спроби видалити її, як правило, марні. Контакт з моторошною аватаркою з’являється знову і знову. Далі починає писати, що все про вас знає і що ви помрете через кілька днів. А також легко переходить на мову співбесідника і спілкується простими фразами.
Потім погрожує, надсилає файли із сценами насилля, детальну інформацію про вас і дає вказівки до самознищення. Інколи ця жіночка телефонує, і лякає вас плачем, який переходить в істеричний сміх.
За словами віце-президента Української асоціації психоаналізу Володимира Мамко, “Момо” – не що інше, як прототип матері.
Ця гра розрахована на певну категорію дітей, які залежні від думки інших. Вони хочуть відповідати чиїмось очікуванням, бути улюбленцями батьків. І якщо вони чують загрозу, що буде погано їхнім близьким, мамі, наприклад, то вони готові виконати всі вимоги,
– зазначив Мамко.
Як “МОМО” отримує детальну інформацію про “жертв”?
Вочевидь, це не демониця, а звичайнісінький бот.
Все просто. Доки ви переглядаєте надіслане “куратором” відео, програма зчитує персональні дані з смартфону. Підліток бачить неоприлюднені в мережі свої фото, відео, адреси й телефони, не відразу розуміє, що все це – з його ж телефону, тому лякається і починає вірити у справжню “демоницю” мережі.
Якщо в дитини серед цих даних є щось “гаряченьке”, що вона хотіла б приховати, її можна шантажувати. А там і до спроб самовбивста недалеко…
Чи призводила забавка до самогубств?
Достеменно невідомо, адже гра з’явилась місяць тому. Однак, ЗМІ повідомляли, що суїцид 12-річної дівчинки в Аргентині 22 липня стався саме через “Момо”. Тіло дівчинки висіло на мотузці, а поруч лежав телефон. “Зламавши” пароль, знайшли переписку з моторошним персонажем в месенджері WhatsApp, повідомляли в поліції. Чим закінчилось розслідування – наразі невідомо, останні новини про інцидент датовані 25 липня.
ЗМІ також посилались на заяви іспанських та американських правоохоронців, які в липні застерігали від контактів з користувачами, які на аватарці використовують зображення моторошної жіночки. Бо відеоролики про неї з’явились польською і німецькою мовами 26 липня.
Інформаційний вірус вже добрався до Росії. “Момо” з’явилась в російському сегменті інтернету теж в кінці липня – на початку серпня через ютуб-канали про відеогру Minecraft.
За тиждень російські відеооблогери записали кілька десятків відео, в яких телефонують за номерами, які, нібито, належать “кураторам”, розказують страшні історії про “Момо” або роблять гумористичні скетчі. У деяких випадках переписуються в WhatsApp і отримують повідомлення на кшталт “Ти помреш”. Хто за цим стоїть, невідомо.
Як відчайдухи-відеоблогери викликали “Момо” – дивіться відео:
Що відомо про розробників?
Цікаво, що зображення “Момо” – це фотографія скульптури японського художника Мідорі Хаясі, яка зображує птаха-матір. Вона з’явилась в музеї жахів у Японії ще в 2016-му році і, вочевидь, не має нічого спільного з моторошною забавкою, яка стрімко розповзається світом.
“Момо” вперше з’явилась у Facebook 30 червня. Хтось попросив у повідомленні про допомогу і вказав свій номер телефону. Інформація поширювалась швидко, і багато людей потрапляли на цей гачок і телефонували. Таким, чином, вважають спеціалісти, програма “Момо” поширювалась світом. Це якщо брати матеріальний бік подій. Але ж у світі є багато людей, які свято вірять, що “Момо” – це демониця, яка живе і владарює у мережі і в мобільних телефонах…
Як уберегтися?
Спробувати захистити смартфони своїх дітей від шкідливих впливів за допомогою спеціальних програм, або ж геть видалити меседжер WhatsApp. А краще – проводити більше часу зі своїми чадами, а не віддавати їх на поталу мережам.